Якщо вас переслідують невдачі – придивіться до того, що у вашому житлі
– Слухай, ну не стара я ж ще, щоби все забувати – каже 49-річна Надя. – Але вже третю річ за тиждень загубила. І добре б, на вулиці, або в транспорті, але ж вдома! І знайти не можу.
Ми – перше покоління, яке шукає відповіді на свої запитання в інтернеті. Заради жарту я набрала: “Куди пропадають речі з дому та як їх знайти?” і знайшла 2 кардинально різні відповіді.
Перша була такою: “Речі пропадають з вашого поля зору через сильнішу емоційну напругу: це може бути образа, страх, панічний настрій, ненависть до когось.
Ця чорна буря застилає вам очі та стирає пам’ять. Як тільки ви заспокоїте нерви, ви виявите річ там, де ви її залишили.
Друга відповідь гласила: “Зникла річ – добрий знак. Значить, у вашому житті скоро з’явиться щось нове і хороше. Не шукайте старе, побалуйте себе новим”.
Але найбільше мене здивувала стаття, яка пов’язувала невдачі людини із вмістом її домівки. Чим більше старого мотлоху – тим гірше йдуть справи. Як це можливо? На рівні психології.
Як говорив Ніцше:
“Якщо довго дивитись у прірву, безодня починає дивитись у тебе”
Моєму молодому колезі батьки на 25-річчя подарували трикімнатну квартиру. Він ходив павичем -завидний жених!
Але вони поставили умову: щоб жодна річ із неї не пропала, нехай усе буде так, як є.
І він жив – з стільцями, які вже хиталися, з старими валізами на антресолях, з розстроєним піаніно, з купою стертих до дірок чужих штанів у шафі. Спав на продавленому дивані. Посуд мив у раковині, яка вже покосилася від часу. А у ванній кімнаті по стінах повзла пліснява.
Він багато разів заводив розмову про те, що заробить грошей та зробить ремонт, але батьки й слухати не хотіли. Квартира зберігає в собі пам’ять про бабусю та дідуся. Не смій нічого викидати!
Хлопець із квітучого молодого чоловіка почав перетворюватися на старого мужика. Став гірше виглядати, гірше вдягатися. Все частіше скаржився на конфлікти з друзями та жінками, на безгрошів’я та повну безперспективність його життя.
Зробити в квартирі ремонт – йому було по плечу, він хотів цього. Але батьки зв’язали руки за спиною. Купити квартиру з нуля – надто висока планка, поки досягнеш мети – життя пройде.
Так він і жив – дихав майном примарного минулого, вбирав у себе його запахи та кольори. І, зрештою, зійшовся з жінкою на 15 років старшою з поганими нахилами. Хороші дівчата жити у такій квартирі не погоджувалися.
Якщо живеш як на смітнику – життя перетворюється на смітник. Злидні та бідність – це не про зарплату. Це про думки людини. Вони не самі в голові заводяться, а потрапляють до неї завдяки нашому оточенню та середовищу, в якому ми знаходимося.