Ми домовилися з чоловіком назвати сина Артемом, доки він не дізнався, що так звали мого колишнього

Я не думала називати майбутнього сина на честь покійного чоловіка, просто мені дуже подобається це ім’я. Але Рома вирішив, що я таким чином зрадила його! Як у його голові так пазли складаються, я не зрозумію.

Першого чоловіка не стало 9 років тому, а познайомилися з Ромою ми лише через чотири роки.

Мені подобається ім’я Артем, і коли я познайомилася з Артемом, чесно зізнаюся, я закохалася в його ім’я, а потім уже в саму людину.

Наш шлюб тривав зовсім недовго: через три роки після весілля уві сні чоловіка не стало.

Довгий час я звинувачувала себе, відновлювалася і навіть не виходила на вулицю кілька тижнів. Але подруги та зміна професії допомогли мені поступово реабілітуватися. Я зустріла свого нинішнього чоловіка, і зрозуміла, що моє життя продовжується, незважаючи ні на що.

Дитину ми планували два роки: чотири місяці тому я дізналася, що у положенні. УЗД показало 5 тижнів вагітності.

Я була впевнена, що у нас перший народиться хлопчик. На скринінгу в 12 тижнів узист чітко побачила стать дитини, і потішила нас цією новиною.

Ромі було не так важливо, як зватимуть сина. Головне, щоб воно гарно звучало з по-батькові. І я вирішила, що Артем Романович – чудове ім’я для великої людини! Чоловік підтримав мене і навіть вже почав звертатися до мого живота офіційно. Мені було дуже приємно від такого звернення.

Я не думала називати сина на честь покійного чоловіка, це було б нерозумно і дивно. Ще більше мене обурила ситуація, коли Рома дізнався ім’я першого чоловіка.

Я навіть не встигла збагнути, як це сталося. Чоловік ніколи не цікавився ім’ям колишнього чоловіка, та й я сама не вважала за потрібне розповідати про свої попередні стосунки нинішньому чоловікові.

Із Ромою в одній фірмі працює моя подруга. Анжеліка любить збирати плітки про всіх. Ймовірно, вона на перерві підійшла до мого чоловіка за новою порцією інформації з нашого сімейного життя.

Я з нею останнім часом не дуже відкрито веду діалоги. Так, про все і ні про що. А ось Рома вирішив поділитися з колегою цікавою для її вух новиною.

Мій чоловік на радостях розповів Анжеліці, що його сина зватимуть так велично – Артем Романович! А подруга ледь зі стільця не впала (за словами ображеного чоловіка).

Анжеліка спочатку перепитала, чому саме Артем і хто вигадав таке ім’я для нашого сина.

Мій наївний чоловік вивалив все, як є, на що подруга пробурмотіла:

“А, значить, вона все ще не забула свого Артема. Хоче йому живий пам’ятник народити!”

Ось, питається, хто подругу за язик тягнув?! Навіщо знати імена попереднього чоловіка твоєї половинки? Я ось не знаю і навіть не горю бажанням дізнатися, як звали колишніх партнерок мого Роми. Та й взагалі, що за формулювання таке безглузде – живий пам’ятник! Як таке можна говорити про майбутню дитину?!

Навіть якщо у нас буде надалі дочка, і чоловік захоче назвати її так само, як звали його колишню дівчину. За ради Бога! У мене з самооцінкою та адекватністю все гаразд. Але Рома мій дуже розгнівався і практично не розмовляє зі мною. Для нього новина, що я хочу назвати нашого з ним сина ім’ям колишнього чоловіка, перевернула свідомість.

Він називає мене зрадницею. Як у чоловіків працює логіка, я не знаю. Але, судячи з мого Романа, дуже криво!

Я пояснила чоловікові, як є насправді. Так, покійного чоловіка звали Артем, але я не пов’язую нашого сина з пам’яттю про колишнього! Мені просто подобається ім’я – воно красиве і незабутнє.

Анжеліці своє “дякую” за зіпсовану довіру чоловіка та щоденні скандали я передала. Тепер я не маю більше подруги.

З чоловіком стосунки йдуть по низхідній. Щоб прибрати з себе всі підозри і закінчити, нарешті, холодну війну в домі, я запропонувала Ромі самому вибрати ім’я для нашого сина.

Він погодився, але все ще ображається і навіть натякає на те, щоб пожити порізно. Ні! Сім’я створюється для того, щоб жити разом та долати всі труднощі долі. Ревнувати до неживої людини – несерйозно та безглуздо.