– Принижував і зраджував? Ну і що, жінка на те і жінка, щоб терпіти! Кому ти тепер будеш потрібна з дитиною?

Надя завжди дуже хотіла дітей, але особисте життя якось не складалося. То траплялися одружені, то ледарі, які не бажають працювати. І ось, коли їй виповнилося 30, Надя зустріла його: лікар, красень, розлучений.

Почалися довгі переписки, звідки вона дізналася, що його колишня дружина з дочкою живуть далеко, та й вона давно вийшла за іншого. «Дуже добре», подумала Надя, що не будуть нас турбувати й закохалася в Василя без пам’яті.

Відносини закрутилися швидко, незабаром Надя переїхала тепер уже до свого чоловіка, якого вона так довго чекала! Надя була щаслива – їй було кому готувати сніданок, обіймати ночами, та ще й з’явився на горизонті статус дружини.

Її не бентежило те, що коханий не видалив свій профіль з сайту знайомств та його листування вечорами з якимись подругами. Надя вважала, що хороші дружини не влаштовуватимуть істерик через дрібниці, вона боялася злякати своє щастя.

Щасливі були й батьки дівчини. Василь підкорив маму Надії своєї ввічливістю. Мама вважала, що доньці дуже пощастило з чоловіком, вона вже й не сподівалася поняньчити внуків, адже Наді уже стукнуло 30.

Довго внуків чекати не довелося – Ваня народився через рік після весілля. Колеги жартували, що, мовляв, молодець, встрибнула в поїзд …

Малюкові ледь виповнився місяць, як Василеві запропонували роботу завідуючим відділенням в маленькому селищі за 400 км. Не вважаючи за потрібне радитися з дружиною, Василь погодився. Виходити на роботу йому потрібно було через тиждень. Він зібрав своє сімейство і переселив їх в невелику квартирку.

Надя плакала, не хотіла їхати далеко від батьків і друзів, та й тягнути малюка так далеко було нелогічно, але Василь був непохитний – його амбіції та впертість були настільки сильними, що його не хвилювала думка дружини.

Одній вдома з дитиною в незнайомому місці Наді було непросто. Василь замість того, щоб підтримувати Надю, став приходити за північ. Він пояснював, що, повинен встановлювати контакт з потрібними людьми в неформальній обстановці. Пояснював він це грубо, категорично. Один раз навіть сильно штовхнув Надю …

Образ доброго чоловіка розтанув остаточно, коли на екрані став висвітлюватися один і той же незнайомий номер, а чоловік, щоб поговорити, шукав причину вийти на вулицю. Надя намагалася зрозуміти, чому шлюб з цим чоловіком став таким нестерпним і що вона робить в цій глушині з тепер таким чужим для неї чоловіком?

Після чергової «установки контакту» Василь прийшов під ранок. Він міцно спав, коли до будинку під’їхало таксі.

«Я так сильно хотіла малюка, що не готова псувати життя собі та синові, якщо вже чоловік виявився не тією людиною, за яку я виходила заміж», – подумала Надя, закидаючи речі в машину.

Кілька годин в дорозі, виснажені, втомлені, Надя з малюком приїхали в рідну домівку. Вона так хотіла батьківського тепла і підтримки, а замість цього з порога почула слова мами:

– Це ти погана дружина, скажи спасибі, що він тебе таку взагалі взяв! Принижував і зраджував? Ну і що, жінка на те і жінка, щоб терпіти! Кому ти тепер будеш потрібна з дитиною?

Надя подумала, що вона помилилася дверима. Слухати ці слова було ще важче, ніж жити з чоловіком тираном і зрадником. Але вона знала, що батьки їй все одно допоможуть з сином, а йти їй більше було нікуди, та й ніяких моральних сил теж немає.