Чому ж моя дочка абсолютно безхребетна, безхарактерна і дурна як пробка? Варто прочитати всім батькам

Я багато років працюю психологом і мені доводилось працювати з різними клієнтами. Втім, розповідь цієї жінки мене шокувала, адже вона навіть не припускає того, що своїми руками зіпсувала життя власної дочки. Більше, вона злиться й ображається на дівчину, яка стала жертвою її виховання. Далі з її слів.

Я ніколи б не подумала, що моя дочка буде такою безхарактерною та невдячною. У свої 24 роки вона виглядає і поводиться як озлоблена 45-річна тітка. Мене шокують її промахи, дурні помилки та завжди похмурий настрій …

Моя дочка, Аня, завжди була боязкою, сором’язливою та слухняною дівчинкою. У мене ніколи не було з нею проблем. А якщо їй і хотілося проявити характер, то я її легко осікається, відчитавши та поставивши на місце. Аня завжди була нетовариською і неактивною. Мені це було тільки на руку. Я спеціально обмежувала її в гулянках і в спілкуванні з іншими дівчатами, щоб зайвих проблем з нею не було.

Жили ми завжди скромно, я періодично залишалася без роботи. Аня усвідомлювала складність нашого становища і ніколи нічого не просила, спокійно доношувала речі двоюрідної сестри та не просила кишенькових грошей. Я б все одно нічого не змогла їй купити або дати. Та й з чого б мені задовольняти капризи дівиці, яка нічого ще не заробила?

Мені чомусь здавалося, що Аня недурна дівчинка, добре вчилася, закінчила коледж з червоним дипломом. Вона влаштувалася на роботу, з часом переїхала з хлопцем на знімну квартиру. Вона продовжувала вчитися, вступила на магістратуру. Правда на навчання взяла кредит 50 тисяч.

Відразу після цього сталася біда – моя дочка потрапила на якийсь розвод на гроші. Потрапила на вудку шахраїв на 40 тисяч! І замість того, щоб вирішувати ситуацію, свої права відстояти, звернутися в поліцію, зі мною порадитися. Вона просто повелася на розвод, як остання ідіотка! Набрала боргів на ці 40 тисяч, а повертати їй, природно, нічим.

Її хлопець, дізнавшись про проблеми, відразу заявив, що до нього це ніяк не відноситься і допомагати не став. Вирішила тоді допомогти я. Втім, розчарування моє не мало кінця: як можна дорости до 24 років і бути такою наївною! П’ятирічна дитина і то краще все розуміє, ніж моя дочка!

Дала їй ці гроші в борг. Дочка прийняла з вдячністю, дуже лаяла себе, картала за те, що доставила мені стільки проблем. Але потім її настрій змінився. Вона постійно працює, бере підробітки, продовжує вчитися в магістратурі. Щомісяця виплачує мені 4 тисячі, платить кредит банку, вносить гроші в спільний бюджет з хлопцем. Відносини у них зіпсовані, він дуже  розчарувався Ані, так само як і я.

Дочка мені майже не дзвонить, тільки якщо у справах. В гості майже не приходить, до себе не запрошує, поки сама не напрошусь. При кожній зустрічі сидить похмура, втомлена. Розмовляє холодно, про себе нічого не розповідає, на запитання відповідає, що все добре.

І це вся подяку за те, що я для неї зробила? Я її виростила одна, допомогла в складній ситуації, борги беру з неї по частинах, зручними для неї сумами! А від неї ніякої подяки! Хоч би раз обняла мене за все або хоча б посміхнулася!

А інші жінки в цей час отримують подарунки від своїх дітей, матеріальну допомогу та просто тепле ставлення. Я ж від своєї дочки навіть власних грошей не можу дочекатися, все по частинах отримую! Про матеріальну допомогу і подарунки я взагалі мовчу. Яка може бути допомога від такої, як Аня?

Життя показало, що вона абсолютно безхребетна, безхарактерна і дурна як пробка. Ні з чоловіками, ні з грошима, ні з людьми не ладнає. Так і буде все життя шахраїв і банки годувати. А інші дівчата її віку вже про квартири замислюються, сім’ї створили, гроші заробляють, та батькам допомагають. Мені залишається тільки заздрити та соромитися своєї дочки.

Начебто жінка сказала правильні речі, але чомусь мені хочеться поспівчувати Ані та підтримати її. Мені дуже шкода дівчину, адже в її дитинстві та юності в неї не було можливості навчитись самих необхідних для життя речей, а в дорослому житті за такі уроки доводиться дуже дорого платити.