– Так, нічого, я просто допомагала бабусі, мені її шкода стало

У Віки  був чудовий настрій. Після пар вона вирішила прогулятись в парку. Дівчина сиділа на лавочці, читала повідомлення на телефоні та з насолодою їла морозиво. Раптом з кущів пролунав дзвінок телефону.

Віка озирнулася, але за лавкою нікого не було. Телефон в кущах не замовкав. Дівчина встала з лавочки й, зітхнувши, полізла в кущі в пошуках телефону Нарешті, вона намацала в траві вібруючий апарат,  але дзвонити він уже перестав. На щастя, телефон не мав пароля, тому вона відкрила пропущені виклики й побачила, що дзвонив якийсь Вітя.

Віка набрала номер, їй тут же відповів молодий хлопець.

– Доброго дня! – сказала Віка, – я знайшла ваш телефон, в парку в кущах.

– Ой, спасибі, що передзвонили, – радісно вигукнув хлопець, – це телефон моєї бабусі, вона вранці гуляла в парку і їй стало погано з серцем. перехожі викликали швидку, а телефон, мабуть, в метушні випав з її куртки. Дівчино,  Ви можете відвезти телефон моїй бабусі в лікарню, я, на жаль, зараз в іншому місті, у відрядженні. – попросив хлопець.

Віка трохи задумалася, але вирішила погодитися і виконати це маленьке прохання. Віталій докладно пояснив куди везти телефон. Коли дівчина приїхала в лікарню, то медсестра чомусь вирішила, що вона внука пацієнтки, а тому провела Віку прямо в палату.

На ліжку лежала маленька, худенька і дуже бліда бабуся. Вона подивилася на Віку і запитала:

–  А де Вітя?

–  Він у відрядженні, – сказала Віка, – я Вам телефон привезла, ви загубили.

Віка поклала телефон на тумбочку ближче до старенької. Бабуся слабо посміхнулася.

–  Я піду, – сказала дівчина.

– Дитинко, а ти дівчина Віталіка? – раптом запитала бабуся, – ви дуже красива пара.

– Ні, – збентежилася Віка, – я просто телефон знайшла і зателефонувала Вашому внукові.

– Добре, дякую, – трохи ображено сказала старенька.

Медсестра на виході запитала у Віки номер телефону і дівчина продиктувала його, сама не знаючи навіщо.

На наступний день Віка сиділа на парі в університеті, як раптом у неї задзвонив телефон. Дзвонив лікар з лікарні та попросив Віку приїхати, оскільки пацієнтці стало гірше, потрібно за нею доглядати, а медсестер не вистачає. Віка спробувала відмовитися і пояснити, що вона не родичка, але лікар вже поклав трубку.

Після лекцій Віка поїхала в лікарню, щоб все-таки пояснити, що вона не родичка цієї пацієнтки, але пройшовши в палату і побачивши нещасну стареньку, вирішила залишитися. Три доби дівчина просиділа біля ліжка важко хворої жінки та виконувала всі вказівки лікаря. На четверту добу бабусі стало краще, а Віка була абсолютно вимотана і поїхала додому, щоб трохи поспати.

На наступний ранок, Віка знову поїхала в лікарню дізнатися як справи у її підопічної та дізналася, що приїхав Віталій. Вона увійшла в палату і побачила дуже симпатичного хлопця біля ліжка бабусі Марії.

Побачивши Віку він схопився, підбіг до неї й гаряче обняв.

– Я не знаю як Вам віддячити, Ви стільки зробили для нас з бабусею, – вигукнув Віталій.

– Я просто допомагала бабусі, мені її шкода стало, – пробурмотіла, почервонівши, Віка.

– І все-таки, я хочу Вам віддячити, ходімо ввечері в кафе або в кіно, – запропонував хлопець, – не відмовляйтеся, будь ласка.

Віка трохи подумала і погодилася. Віталій радісно застрибав на місці, що дуже розчулило дівчину, а  бабуся Марія радісно дивилася на них і схвально кивала головою.