Їй дістався найгірший варіант невістки

Наш головний бухгалтер вже два тижні ходить з очима на мокрому місці. В неї трапилось справжнє горе. Її 25 річний син не послухавши поради матері та всіх родичів, таємно розписався з дівчиною.

Дівчина проста,  але з великим недоліком – вихованка дитячого будинку, що майбутню свекруху зовсім не радувало.  Її опис нахабної дівчини, яка намагалася проникнути в благородне сімейство, виглядав приблизно так …

«Худа до виснаження, з величезним вагітним пузом, була одягнена в коротенькі шортики, майже трусики і спортивний топ, який  зовсім не прикривав її живіт і сині розтяжки на ньому. На голові пофарбоване в баклажановий колір брудне волосся. Макіяжу не було. Були безбарвні очі, практично до волоска вищипані брови, які робили її обличчя повністю лисим.

З порога вона кинулась нас всіх обіймати та цілувати. Як спущена з повідця собачка. Людей, які бачили її вперше в житті. Деякі шарахалися, але намагалися бути чемними. Нав’язувалася і прилипала до всіх, не дивлячись на їх реакцію щодо неї. І з неї як з рогу достатку лилися такі подробиці її біографії, які в принципі навіть дуже близьким людям не розповідають. Намагаються промовчати.

Народилася вона  в багатодітній родині. Мати пила і багато разів виходила заміж. Встигала народжувати, а потім дітей практично відразу забирали в дитбудинок. Знає лише про 11 своїх братів і сестер. Більшість сидять у в’язниці. Вона виросла в дитбудинку. Після 9 класу навчалася в технікумі, де завагітніла в 16 років. Хто батько її першої дитини вона не знає. У пологовому будинку написала відмовну на дитину.

Дізнавшись, що серед присутніх родичів є адвокати і юристи, з дитячою безпосередністю попросила владнати її проблеми. Присутні жінки були особливо шоковані, дізнавшись її вік. Їй всього 21 рік, але всі чомусь вирішили, що їй мінімум 35.

За столом ділилася подробицями протікала вагітності, ділитися якими за столом якось не прийнято. Говорила не затикаючи. Ложкою розрізала голубці, а виделкою підносила шматочки до рота. Ніж вона відштовхнула від себе.

Серед родичів було важке мовчання. Повний шок. Серед лікарів, вчителів, інженерів, адвокатів таких «особливих» людей раніше не було. Розбіглися з сімейного вечора всі раніше.»

Я так зрозуміла, син бухгалтерки хотів цю першу дитину розшукати. Усиновити. Жити далі. Вчитися далі жити разом, але у родичів інші плани: позбутися від сімейної ганьби за всяку ціну.

– Невже це правда, ви сноби … – кажу. – Не шкода вам? Адже вона внука вашого під серцем носить.

Знаєте, що вона сказала мені наостанок:

– Ми не сноби, ми – нормальні. Ми не готові спілкуватися з «такими» людьми.