Вирішили з дітьми влаштувати “щасливий день”, а тут несподівано прийшла свекруха. ТАКОГО від неї я ніколи не очікувала…
Нарешті настала субота і можна було хоч на кілька хвилин довше полежати в ліжку, поки діти ще сплять. Я сподівалась хоч на годинку довше полежати в ліжку, але у двері спальні постукав син.
– Мамо, а давай влаштуємо сьогодні щасливий день? – весело спитав він.
– Це як? – здивовано запитала я, відчуваючи якийсь підступ.
– Це такий щасливий день, коли можна робити все, що хочеш і не робити того, що не хочеш. І все всім дозволяти! Ось я попрошу морозиво, а ти мені його дозволиш. І іграшки можна не складати взагалі. І книжки не читати. І мультики можна дивитися … Найщасливіший день буде! – активно жестикулюючи просвітив мене десятирічний Антон.
Моя апатія після важкого робочого тижня зіграла свою роль: один день можна зробити щасливим. Сходити пообідати всією сім’єю в кафе, накупити морозива, влаштувати вдома бедлам, забувши про прибирання. Всього на один день!
Чоловік сприйняв ідею сина на ура:
– І шкарпетки можна розкидати? І в танчики пограти з мужиками?
– Мамо, тато все зрозумів! А тобі можна … тобі можна не готувати їжу і посуд не мити! – щедро дозволив Антон.
Думки трирічної Вероніки ніхто не запитав, але побачивши, що дорослі посміхаються і жартують, вона приєдналася до веселощів: пострибала на місці. поплескавши в долоні.
Сказано – зроблено: «щасливому» дню бути! Після кафе ми накупили мильних бульбашок, Вероніці – сирків, нам – піцу, дітям – морозива і фруктів і пішли додому. Буквально за годину діти перетворили свої кімнати у звалище: все догори дном. Задоволені Вероніка з Антоном дивилися мультики, зручно влаштувавшись на пузі двометрового ведмедя, чоловік грав в танчики, я читала книгу, не звертаючи уваги на безлад.
Сімейну ліниву ідилію зруйнував дзвінок у двері.
– Привіт! Ось, вирішила до вас в гості зайти!
Світлана Іванівна вручила мені пакет з фруктами й пиріжками та широко посміхнулася. На долю секунди мені стало соромно за стан квартири: моя свекруха – ще той любитель чистоти й порядку. Але сором швидко випарувався: має право доросла людина влаштувати собі один-єдиний «щасливий» день без прибирання та намивання всіх поверхонь у квартирі? Має! І так: піца на вечерю раз на рік – теж не найстрашніше, що може трапитися!
Світлана Іванівна пішла до внуків. Широта відкриття її очей була прямо пропорційна часу перебування у квартирі: пильний погляд помічав все! Розкидані іграшки, пара чорних закарлюк чоловіка посеред вітальні, фантики від пломбіру … Мда … «Щасливий» день плавно перетік в «свинячий» день.
Треба віддати їй належне – вона мовчала. Обійнявши внуків, Світлана Іванівна пішла зі мною на кухню пити чай. На її пироги прискакало все сімейство.
– Я ось чому прийшла, – переконавшись, що мій чоловік «задобрений» (з’їв п’ять пиріжків), Світлана Іванівна почала просити: – в наступні вихідні на дачу треба з’їздити, у Петрівни ювілей буде, а сама я подарунок не дотягнув – купила їй бонсай, а там такий горщик важкий. Може, ти мене відвезеш?
– Ну…
– Тату! Сьогодні «щасливий» день! – Антон перебив багатозначне мукання чоловіка. – Не можна відмовляти! – додав син і з азартом пояснив бабусі свій задум і суть «свинячого» «щасливого» дня.
– Відмовляти не можна, так? – хитро посміхнулася Світлана Іванівна.
– Не можна! Всім все можна!
Через пів години я здивовано дивилася на Світлану Іванівну, яка окупувала ведмедя, їла морозиво і дивилася мультики в компанії внуків. Якщо чесно, я думала, що почувши від Антона про «щасливий» безвідмовний день, вона наполягатиме на поїздці на дачу. Але ж ні, помилилася: розмову з цим проханням свекруха перенесла на день, коли відмовляти можна, і з головою поринула в вигадку сина. Піцою довелося поділитися. А після смачної вечері в італійському стилі (Маргарита і Пепероні) Світлана Іванівна зібралася додому. На прощання моя свекруха сказала:
– Я так добре відпочила! Треба теж такі дні влаштовувати, хоч іноді! Це був дійсно щасливий день.
Вона має рацію: треба такі щасливі дні влаштовувати. Головне, не забувати бабусю запрошувати. Виявляється, вона у нас теж любить мультики та морозиво.