– Вона пристає, як той будяк, – говорив чоловік про свою дружину. Бідолашний не помітив, що вона теж в тому автобусі їхала…

Моя сусідка всього тиждень тому вийшла заміж, а сьогодні я зустріла її на сходах з сигаретою і в сльозах. Виявляється, пішла вона подавати на розлучення.

Хоч і шкода сусідці втрачати такого хорошого чоловіка. Він не п’є, заробляє добре, по дому всю чоловічу роботу виконує. Дітей від попереднього шлюбу немає. Зате тепер він нічого проти спадкоємців не має, тим більше, що й успадковувати уже є що. Сам не без майна і дружина цілком собі заможна. Але, головне, здорова і, не дивлячись на вік, народити ще може. І хоче, що теж важливо.

” Вона – прекрасна господиня. Борщі варить, котлети крутить, пироги пече без перерви. Ще й в ліжко сніданки, обіди та вечері принести старається. Ну, в крайньому разі на диван перед телевізором коли передача йде цікава. Одне погано, пристає, як той будяк”.

Такими словами її чоловік в автобусі знайомому своєму скаржився, навіть не помітивши, що сусідка моя за спиною стояла і слухала, збиралася з силами, що б вже точно розлучитися, не шкодуючи. А чого жаліти, якщо через тиждень після весілля він її такими словами перед знайомим називає? Рвати треба такі відносини й справа з кінцем.

Особисто мені сусідка приставучою зовсім не здавалася. Спокійна жінка, яка навіть на розлучення сама зібралася подавати, якщо не складаються відносини. Вмовила я її не робити різких рухів і поговорити з чоловіком відверто. Може, вона щось не так зрозуміла? Тим більше, що вечір на дворі, а прикмети після заходу нічого з дому викидати не радять, навіть чоловіка не в міру балакучого.

Сусідка насупилася, але кивнула, за умови, що я на каву зайду і ми удвох за будяк у її чоловіка запитаємо. Я  такі з’ясування відносин терпіти не можу, але погодилася, надто вже з її квартири апетитно пирогом капустяним пахло.

Сидимо, каву п’ємо, чоловіка її чекаємо, а сусідка все мене про пиріг розпитує. Чи смачно? А солі не забагато? А тісто вдалося? А начинка не пересушена? А яєць досить?

Хвилин через п’ять я від неї втекти згодна була куди завгодно і стрімголов, а вона все не вгамовується, сипле і сипле питаннями про свій пиріг. Чи красива на ньому скоринка? Чи добре хрумтить, або треба ще було пару секунд в духовці потримати? А може, раніше треба було пиріг вийняти?

Не витримала я цього світського діалогу і ганебно втекла, обізвавши наостанок сусідку все тим же будяком.

Не знаю, як складуться її відносини з чоловіком надалі, а я до неї в гості точно тепер довго не піду.