Вона хотіла мене підставити та відправити до в’язниці, але…
Два місяці тому, до нас на роботу влаштувалась нова дівчина. Ми з нею дуже швидко подружились і вона розповіла мені свою, дуже сумну історію.
– До весілля залишалось ще три тижні, коли Ніна Вікторівна запросила мене в гості. Одну, без Іллі. Я прийшла. Ми попили чай, Ніна Вікторівна показала мені дитячі фотографії Іллі, все було цілком приязно. Це була наша четверта зустріч, майбутня свекруха завжди мені посміхалася і була привітна, – розповідає Катя.
Коли дівчина зібралася йти, Ніна Вікторівна попросила її про послугу: сходити до ломбарду і закласти прикраси. Мовляв, у самої ноги болять, грошей поки немає, подарунок молодим Ніна Вікторівна зробити хоче, а золото вона потім викупить. Досить дивно прозвучала кінцівка прохання:
– … ти до мене не повертайся, навіщо кола намотувати? Гроші Іллі віддаси, він мені на карту переведе. А платіжки на вихідних мені завезе, потім разом сходимо, викупимо. Не відмов, сходи, будь добра.
Жінка вручила Каті хустинку, в якій було загорнуто кілька прикрас. Вибравши момент, Катя кинула хусточку в гумовий чобіт, який стояв в коридорі. Пообіцявши зайти в ломбард прямо зараз, Катя пішла.
– Я ближче до вечора Іллі подзвонила, попросила його, щоб він своїй мамі гроші перевів. Сказала про її прохання здати прикраси. І що не здала, теж сказала. Точних цін я не знаю, але, прикинувши, оцінила прикраси в 3 тисячі. Що цікаво: Ілля їй дзвонив, щоб поцікавитися на що їй гроші, але трубку Ніна Вікторівна не брала, – каже Катя.
Ілля ввечері перевів мамі гроші. А вранці наступного дня за Катею прийшли. Ніна Вікторівна написала заяву на безсоромну наречену сина: «Я її чай попити покликала, а вона фамільні коштовності повела! А я їй їх на весілля хотіла подарувати».
З фамільного у Ніни Вікторівни була тільки обручку її мами, колись переплавлена із золотої коронки.
– Я їм все розповіла, Ілля мої слова підтвердив. Хустка з золотом знайшли, звинувачення з мене зняли. Але весілля не відбулося. Я дозволила собі не найкраще висловитися в сторону цієї аферистки.
– Не гнівайся на маму, вона за мене переживає. Ти її лаєш, це тебе не прикрашає. Я думаю, ми поквапилися з оформленням відносин. Ніхто не має права так говорити про мою матір! – сказав мені наречений.
Я речі зібрала і поїхала до рідних. Поки їхала в таксі з речами, так і уявляла собі картину. Ніна Вікторівна гладить по голові сина і підбадьорює: «Нічого, синку, ми тобі в сто раз кращу дружину знайдемо!» – закінчила свою розповідь Катя.