Родичі чоловіка вимагають, щоб моя мама віддала нам свою квартиру

Ще коли я була школяркою, мої батьки купили мені однокімнатну квартиру. Спочатку вони її здавали, а коли я закінчила навчання та влаштувалась на роботу і вийшла заміж,  то переїхала у власне житло.

Перед переїздом, ми зробили мінімальний ремонт, а мої батьки залишилися жити у своїй трикімнатній квартирі, на яку заробляли потом і кров’ю.  Батьки мого чоловіка нам зовсім не допомагали, та й з’являлися в нашому житті не часто.

Все різко змінилося п’ять років тому, коли помер мій тато. Мама залишилася одна, на думку рідні чоловіка, в королівських палатах. Не знаю з чого вони вирішили, що вона комусь щось винна, але раптом почалися розмови про те, що моя мама повинна переїхати в нашу однокімнатну, а ми в батьківську квартиру.

Мамі цю пропозицію озвучила моя свекруха ледь не в наказовому порядку. На бесіду викликали й мене – дорікали,  просили умовити маму. А мама різко проти обміну. По-перше, це її власність, по-друге, наш ремонт в рази гірший, ніж у неї, так взагалі вона вважає, що вони з татом і так забезпечили нас житлом. Не витримавши, вона відповіла свекрусі:

– Ми однокімнатну купили, тепер нехай діти її продадуть, ви додасте і можна купити двокімнатну.

Тільки от біда, грошей у батьків чоловіка на таку допомогу немає і не передбачається. Дуже хочуть вони, щоб їх синочок за чужий рахунок в ідеальних умовах жив. От тільки мама моя їм заважає сильно.