Прийшла до чоловіка у гості, побачила, як він спілкується з мамою, розвернулася та пішла

До 50-ти років Ярослав дослужився до посади великого начальника і не знав проблем із грошима та жіночою увагою. Навколо нього завжди було багато як молодих дівчат так і навчених досвідом дорослих жінок – але ніхто з них не зачаровував Ярослава настільки, щоб він запропонував їм жити разом або тим більше познайомити з мамою.

Коли мама постаріла, Ярослав переселив її до свого великого заміського будинку, так вони й жили разом останні 15 років.

Ярослав не був одружений і в нього не було дітей, що дуже засмучувало його матір. Вона весь час твердила йому, що йому треба знайти гарну дружину, яка наробить йому дітлахів, а вона сидітиме з ними.

Якось чоловік знайшов дівчину, яка здавалася йому придатною. Інна була молодша за нього на 14 років і повністю йому підходила — хотіла дітей, була самостійна, ділова, активна. Своє життя, здоровий егоїзм і свої хобі – значить, вона не стане лізти до нього в душу і зможе пережити тиждень без нього, якщо він відлетить у відрядження. Ідеально.

Інна та Ярослав зустрічалися півроку – в основному ходили до ресторанів, а потім залишалися у неї в квартирі на ніч. Ось нарешті чоловік вирішив запросити подругу до себе додому – познайомитись з мамою. Давно вже час!

Наречена приїхала в гості і була представлена ​​матері. Спочатку все було добре, але що довше йшов час, то більше Ярослав розумів, що щось не так. За вечерю Інна сіла вже з кам’яним обличчям і дуже мало розмовляла, зате його мама балакала без упину й постійно привертала увагу до себе. Незабаром, пославшись на погане самопочуття, жінка попросила викликати їй таксі та поїхала.

З цього моменту в їхніх стосунках сталася тріщина – Інна почала більше скандалити та істерити, закривалася та ображалася, якщо Ярослав намагався розібратися у ситуації. Він не розумів, що відбувається, а його жінка зрештою зажадала, щоб він сказав – хоче він одружитися чи ні.

Коли Ярослав несміливо відповів, що сам не знає, чи вийде чи ні, Інна взагалі перестала виходити на зв’язок і зникла на два місяці.

Потім він отримав повідомлення наступного змісту:

“Дорогий Ярослав, знаєш, кажуть, по тому, як ти поводишся з батьками, багато що можна зрозуміти, і я теж дещо зрозуміла – коли я прийшла до тебе в гості, мене вразило, що незважаючи на величезний будинок і дорогий ремонт, все всередині виглядає так, ніби там живе бабуся…

Старі килими, купа непотрібних речей, серванти, шифоньєри, вазони на підвіконнях не пропускають колір… а потім я побачила, як ви спілкуєтеся між собою.

Ти для неї – маленький хлопчик. Вона командує, каже, що їсти, де сидіти, хто на роботі хороший, а хто поганий, прасує тобі сорочки і так далі. Ти постійно стоїш поруч із нею як паж, який хоче вислужитися перед пані. Мені неприємно на це дивитися, ти не звертаєш на мене уваги, у будь-якому діалозі ти займаєш сторону мами, а не мою…

Уявляю, що буде далі, якщо ми почнемо жити разом, і тим більше у нас будуть діти. Все крутиться навколо неї. Я спробувала натякнути на весілля, але навіть тут ти не впевнений, чи це тобі потрібно. Тепер і я не знаю. Навіщо мені чоловік, який одружений зі своєю матір’ю? Скандали не допомагають, ти просто їдеш до неї, а вона тебе втішає… Я не знаю, що робити далі. Думай сам”.

Ярослав був засмучений, але не сильно. Для чого йому істеричка? Він хмикнув і пішов розповідати про ситуацію матері. Вона була рада – однією проблемою менше. Насправді вона не хотіла, щоб син від неї їхав до якоїсь дівки. А дитину вони можуть і відмовника із здорової молодої сімʼї взяти. Гроші ж є.