Прочитала переписку зятя з коханкою і тепере не знаю, що робити: дочці сказати боюся, вона ж його обожнює!
З першого дня знайомства з зятем, він мені дуже не сподобався. Спочатку донька чомусь довго нас не знайомила, тільки після побачень захоплено розповідала, який він чудовий.
Коли ж вона все-таки спромоглася привести його до нас в будинок, я зрозуміла – це той ще ловелас, погляд з поволокою. Телефон у нього до руки ніби приклеєний: весь час з кимось на зв’язку, соцмережі крутить, картинки дивиться. А для чоловіка він видався надто лінивим, хоч і працює автомеханіком.
Хотіли ми відрадити доньку від цього її «кота», але заяви вони вже подали і свати тут як тут: приїхали, весілля обговорюють, не встигли навіть отямитися. Гаразд, скинулися на ресторанчик. На нареченого було огидно дивитися на весіллі – поводився як принц Чармінг з «Шрека», самозамилування так і перло з нього, ніби не наречена тут головна. Він ще й називає її так принизливо «Мала», а вона аж мліє! Не ласкаво «Маленька» (через зріст), а саме Мала!
Після весілля молодята зняли квартиру, не захотіли жити з батьками – ні з нами, ні з тими. Дітей теж поки не поспішають заводити, це навіть плюс. Я запитала якось у дочки: вона чоловікові повністю довіряє, зятьок НЕ погулює? Дочка здивувалася, каже: «Та що ти, мама? Він багато працює або зі мною поруч, як можна? У нас повна довіра, ми навіть в телефони один до одного не ліземо! У нас же зараз все шоколадно, які зради? ». Ех, життя не знає дочка, дурненька зовсім ще!
Загалом все і підтвердилося! Поїхали втрьох на дачу, батько вдома залишився. Дочка загоряє, я готую на веранді і поглядаю через віконце на зятя – той сидить поруч на терасі як завжди з телефоном, переписується з кимось. Нога на ногу, посміхається, облизується. А мене зло бере – як би прочитати цю переписку? Тут на удачу дочка кличе зятя: накренився бак над літнім душем, може впасти, треба поправити – дочка освіжитися хоче. Той кидає телефон на столик і біжить допомагати. Я лечу до його телефону, дещо побіжно прочитала, скільки змогла, і ось приблизно що було написано (скорочую):
«Пупсик, ти де?»
«На дачі з Малою і тещею. Буду тут з ночівлею »
«Ну скажи їм, що у тебе термінова робота в автомайстерні, шеф кличе!»
«Не можу – підозріло все це, теща мені не довіряє»
«Ну придумай що-небудь, ну будь ласка-ласка, ну чмокі-чмокі! Я так тебе чекаю! »
Це я коротенько написала, опускаючи пікантні подробиці. Зять повертався, я змилася назад до плити, вся зла. Приблизно через годину зять став театрально проситися на роботу – мовляв, шеф лютує, велика птиця на ремонт машину поставила. Я сказала: «У тебе вихідний, говори, що випив пива, нікуди не поїдеш, і взагалі – тут потрібна чоловіча допомога, так що я не відпускаю!». А самій по голові так дати хотілося цього пупсик, аж руки трусилися! Навіть дочка за нього заступилася – мовляв, нехай їде! Знала б вона, дурненька, куди його хоче відпустити! Але він все ж залишився.
І ось тепер я вся знервована! Сказати про це чоловікові – той відразу зятя приб’є. Рідним і друзям – те ж саме: відразу чутки підуть, і тесть зятя приб’є. Але найстрашніше відкрити очі своїй дочці на невірність її чоловіка: вона цього не перенесе, вона ж його обожнює! Так, він відноситься зараз до неї ласкаво і дбайливо, але він же ходить наліво! Або все ж сказати, вона поплаче, депресія пройде, але хоча б в подальшому життя собі не зламає !? Ніколи не думала, що мені доведеться розплутувати всю цю ситуацію, підкажіть, будь ласка – як правильно вчинити?