“Подяка” за вірність

Після навчання я одразу влаштувалася на роботу за спеціальність – в невелику будівельну фірму. Я завжди відповідально і старанно ставилась довиконання доручених мені завдань.

Через кілька років начальник викликав мене до свого кабінету і запропонував підвищення. Однак з умовою, що я певний час побуду т.в.о., а після здачі трьох об’єктів він офіційно призначить мене на посаду. Природно я погодилася. Тим більше після такого призначення у мене б значно зросла зарплата, і відкрилися б подальші кар’єрні перспективи.

Наступні півтора року я працювала на знос. Їздила на об’єкт, навіть коли у мене була висока температура і взагалі не було сил. Для мене було очевидним, що я не повинна підвести шефа і чітко виконати поставлене завдання. Більш того за цей час мені 2 рази надходили пропозиції від конкурентів, які вже зараз пропонували мені офіційне працевлаштування і гарну заробітну плату, але я відмовлялася. В обумовлений час я змогла здати всі необхідні об’єкти.

Однак замість подяки та підвищення я не отримала нічого. Начальник взяв на обіцяну мені посаду племінницю нашого засновника, а мене попросив поставитися до цієї ситуації з розумінням. Більш того за всі ці нерви мені навіть не виписали премію. Після цього вирішила, що буду звільнятися. Як показав час, даремно я не погодилася перейти до конкурентів. Не про таку нагороду від шефа за вірність фірмі я мріяла.