Після такого побачення, я довго не могла відійти. Й досі не розумію, що це взагалі було

З Максимом ми були знайомі два тижні, а це побачення було шостим. Ми познайомились на концерті, після якого він провів мене до дому. Кафе, кіно, день в аквапарку та на моїх улюблених атракціонах. Ми чудово проводили час і я думала, що з ним мені вдасться побудувати серйозні відносини.

Шосте наше побачення мало бути в ресторані. За день до нього я додала його в друзі в соцмережі й ми половину ночі переписувалися. Ніщо не віщувало біди.

У шлюбі раніше я вже була, дітей немає, є авто і двокімнатна квартира, батьки допомогли купити, подарувавши 25% суми від її вартості. Цілком симпатична, з хорошою роботою, не гуляща, з відносин тільки невдалий досвід на другому курсі інституту. Я чомусь думала, що на ринку наречених виглядаю досить виграшно.

В ресторан Тимур прийшов не в настрої.  Він сів навпроти й з усмішкою на мене подивився.

– Щось трапилося? – поцікавилася я.

– Трапилося. Ти чому не сказала, що тобі тридцятка? – з наїздом запитав він.

– Двадцять дев’ять. Тридцять через рік буде.

– Та яка різниця? Ти все одно стара. Я думав, що тобі року двадцять два, три – максимум. Нам не по дорозі. Мені потрібна нормальна молода дівчина, яка народить мені здорових дітей. Ти під це визначення не потрапляєш.

Я втратила дар мови. Співрозмовник дивився на мене як на настирливу муху. Стара я … Оце так новина! Для сорокарічного чоловіка, який працює автомеханіком і живе в орендованій квартирі, я стара!

Поки я приходила в себе, він встав і пішов. Дивна людина. Я ж йому говорила, що через рік буду відзначати тридцятирічний ювілей! Він тоді розсміявся, швидше за все, подумав що я пожартувала. Цікавий такий. А його не здивувало, звідки в такому юному віці, відразу після закінчення інституту, у дівчини власна машина і квартира? Таке буває, але рідко.

Мої думи перервав дзвінок подруги:

– Там якийсь ненормальний у тебе на сторінці гидоти пише!

Я відкрила додаток, де на мене тут же посипалося купа повідомлень про коментарі під фотографіями: «Стара!», «Кота собі заведи!», «Пенсіонерка!» Я одразу ж його заблокувала. Не полінувався ж, особисто прийшов на зустріч, щоб поглумитися. Кошмар!

А що він хотів? Самодостатню невинну дівчину, та таку, щоб на перше побачення приїхала на білосніжному єдинорозі? Все ж влаштовувало!

Увечері до мене приїхала подруга, для моральної підтримки. Сказала, що Максим просто неадекватний, на таких навіть ображатися гріх. А я ніяк не можу викинути його слова з голови.