Невістка заявила, що я повинна з внуками сидіти, а не жити в своє задоволення

Від її слів мене просто трясе вже тиждень. Я завжди допомагала своїм дітям. У мене їх, до речі, троє. Первісток – син і дві дочки.

Син одружений, у нього двоє дітей. Невістка мені одразу не сподобалася, але це вибір сина, втручатися я не стала. Хоча зараз, якщо чесно, шкодую трохи про це. Про внуків не шкодую, а про неї – так.

Я людина товариська, вона ж вічно ходить з незадоволеним обличчям. При зустрічах скаже: «Доброго дня» і прошмигне куди-небудь в кімнату. Я знаю, що є люди інтроверти. Я до них нормально ставлюся, але у неї це просто невихованість якась і неповагу. Все це я теж ковтала мовчки.

Чоловік від мене пішов, коли діти підросли. Пішов до молодої, в принципі, банальна історія. І я кілька років була одна. А тут   мене сусідка по дачі познайомила з одним чоловіком. Ну, і закрутилося у нас. Виявилося, що живемо в кількох зупинках одне від одного. Зустрічаємося майже кожен день і це не подобається моїй невістці.

Річ у тім, що я постійно сиділа з внуками. Я на пенсії, підробляю – добу через три. І навіть, коли з доби приходила, невістка на мене звалювала дітей, а сама спати йшла, хоча вона ніде не працює.

У мене всі діти вже живуть окремо. Так, вийшло, що син з дружиною живе в сусідньому під’їзді, тому з цими внуками сиділа я. І, ось, мої денні візити до мого чоловіка їй не подобалися.

Вона взяла і висловила мені, що краще б я сиділа з внуками, а  не смішила народ. Що в моєму віці пора про душу думати, а не по чоловіках ходити. Я теж не стрималася, висловила все, що накипіло. І про її неповагу. І про те, що чому я повинна з онуками постійно сидіти, а її мати приїжджає до дочки всього раз на місяць. І тепер вона на мене образилася.

Уже тиждень внуків не бачу. Син у відрядженні, його не турбує. Не знаю, як спілкуватись з нею далі.