Нахабні родичі почали вимагати від мене допомоги
Все життя мені було шкода тих людей, які були в гірших умовах, ніж я.
Я завжди шкодувала свою двоюрідну сестру і її трьох дітей, які живуть в селі. Ніна ніде не працює, та у них в селі й роботи ніякої немає. Чоловік її періодично знаходив підробіток в селі, пенсіонерам дрова коле, так воду носить. Мають вони невелике господарство: дві корови, та кілька курей, це і рятує їх від голоду, ну і свій великий город.
Ну і я, добра душа, постійно їм допомагала, дітей дуже шкода було. Мої дочки дуже акуратні й одяг у них як новий, доношувати молодша за старшою не може, оскільки різниця у них шість років. Ось я зберу одяг і привезу в село до сестри, у неї дві дівчинки та хлопчик. Ну і новий одяг теж їм купувала. Меблі свої віддала, коли ми нові придбали, за свій рахунок доставили в село, а це сімдесят кілометрів від нас.
З часом я стала помічати, що вони приймають як належне мою допомогу, навіть спасибі перестали говорити. Гроші у мене займали постійно, а віддавати по моєму навіть і не збиралися. Ось в один прекрасний день я приїхала до них у гості з чоловіком, привезли знову речі дітям, гостинці. Вони кинулись швидко все розбирати та висунули мені ряд претензій.
– А чому на спортивному костюмі пляма? Я відповідно і кажу:
– Ніна, ти ж бачиш, що костюм випраний, а пляма вивести я не змогла, дітям в огорожі бігати можна і в такому!
Мене взагалі здивувала її розмова про плями, враховуючи, що її діти були постійно брудні, причому зверху до низу. А потім вона мені ще видає:
– А чому ти мені нічого не привезла?
– Так у нас з тобою розміри різні! – починаю виправдовуватися я.
– Так ви ж багаті, могли б і новий одяг мені купити!
Ось тільки де вона побачила багатство, я так і не зрозуміла, адже великих доходів у нас з чоловіком немає. Мене звісно розлютила ця ситуація, я людина неконфліктна, лаятися не люблю, ось тому бідні родичі й знахабніли, користуючись моєю добротою.
Ми з чоловіком відразу зібралися і поїхали, більше допомогу вони від мене не отримували. Хоча багато раз мені надзвонювали та просили грошей зайняти, а я їм відповіла ви ще колишні борги не віддали! У відповідь я почула багато неприємного про себе, ну принаймні зрозуміла, що ці люди з себе представляють!
Ось і твори добро після такого!