Мамі не сподобався наречений, а тому вона відмовилась оплачувати весілля, хоча завжди обіцяли…
З раннього дитинства мама з татом називали Діану своєю маленькою принцесою і завжди говорили, що все для неї зроблять, а вже заміж видаватимуть по-королівськи.
Зараз Діані 25 років. Позаду навчання в інституті, пошук роботи, перші побачення з Віталіком. Крім неї в сім’ї росте ще молодший брат, йому зараз 13 років. І батьківська сім’я не бідує: є гроші, є житло.
– По двокімнатній квартирі нам з братом купили давно, – розповідає дівчина, – здавали і здають, тому що я завжди жила з батьками й братом. Я точно знаю, що гроші є. І за язик я батьків не тягнула.
Не тільки мама, а ще й обидві бабусі ретельно готували для Діани майбутнє придане: посуд, сервізи, зробили вклади в банк, під відсотки. Дівчині не потрібні ні чашки-ложки, ні комплекти постільної білизни, ні інше. Вона хоче весілля. Розкішне, з сукнею, з гостями-голубами, тортом в три поверхи та банкетом.
– Ну і що, що немодно зараз, – каже вона, – а я хочу, тим більше – обіцяли.
А ось на рахунок весілля батьки раптово передумали. Точніше мама, тато ж завжди знаходився під її впливом і зробить так, як скаже дружина. А мамі Діани категорично не подобається вибір дочки.
– Ну і що це? – критично говорить Марина Вікторівна, – Чого досягнув твій Віталік? Житла свого у нього немає, розраховує прийти до тебе. Робота? Ну і що це за робота? Вища освіта буває різною, юрист … Кому вони зараз потрібні, тим більше навчався заочно і на платному відділенні.
Марина Вікторівна вважає, що 26-ти річний обранець дочки повинен довести свою здатність забезпечити сім’ю.
– Для початку, – говорить вона дочки, – нехай на ваше весілля грошей заробить. Не зможе? Тоді як він буде тебе з майбутньою дитиною або декількома забезпечувати?
– А він зможе, – каже Діана, – тільки на це треба ще кілька років, та й таке весілля, про яке я мрію – Віталіку не потягнути. І якби ж то у моїх грошей не було, але ж вони є. І навіщо було обіцяти? Значить, будь на місці Віталіка хтось, на мамин погляд, більш перспективний, вона б обіцянку виконала. А з Віталіком не хоче?
Діана вважає, що з боку Марини Вікторівни це жорстокий шантаж і спроби тиску. Але відмовлятися від нареченого вона ні за що не хоче. І від весільного торжества теж. Хоча Віталік і закликає її розписатися більш скромно, а вже сукню він їй точно купить: красиву, яку захоче.
– Всім моїм подругам батьки допомагали, – ображається Діана, – навіть, якщо вибір дочок їм не дуже подобався. Ну і що, припустимо, плюну на все, відмовлюся від весілля, так наступний крок буде який? Квартира не на мене записана, з цим чоловіком ти туди не в’їдеш? Нехай наречений заробляє сам? Але ж це роки!
На думку Діани, мама поводиться віроломно і несправедливо, погіршуючи становище дочки, та відносини між ними, прирікаючи Діану на роки важкої іпотечної кабали.