-Доню, відчуваю я, що брат з подачі дружини тебе обдурить при розподілі спадщини. Ти вже йому не говори, але я квартиру на ім’я твоєї дочки купила. Жадібні вони, а ти проста ….

Все своє життя Люба була енергійна з діловою хваткою. У бізнес вона пішла однією з перших. Жінка вміла розпоряджатись грошима, наживала пристойний достаток, ніколи не шкодувала сил для сина і дочки. Все в дітей вкладала, а потім захворіла.

15 років Люба боролася з онкологією, спочатку успішно, але потім хвороба стала долати її все більше і частіше. Все життя вона намагалася забезпечувати дітей порівну. Олі квартиру купила двокімнатну, так і через рік старшого сина з однокімнатної у двокімнатну переселила, щоб не заздрив, щоб його дружина проти матерів не налаштовувала. Івану машину нову купила, так через три місяці Олі купила таку саму, вона ж одна, з чоловіком-неробою розлучилася.

З таким вихованням діти в Люби виросли розпещені. Син – диванний трутень, тільки держава заважає його успіхам в бізнесі. А що для успіхів треба свою п’яту точку від дивана відірвати, цього Іван не розумів. Він примудрився одружитися з дуже владною і злісною жінкою. Віка всім люто заздрила все життя, особливо Олі. Часто в них починався скандал:

– Твоя мама тільки про Олю ненаглядну і думає! А що у неї син є, її не хвилює. Ось вона Олі своє місце на ринку віддала, а воно краще, ніж те, де твоя мати нас торгувати поставила. Оля гроші гребе, а ми бідуємо. Безхарактерний ти, навіть вимагати у матері нічого не можеш!

Іван ​​йшов і вимагала. Мама поступалася. Зрештою Люба примудрилася залишити синові з донькою абсолютно рівноцінні місця на ринку, поряд, щоб не заздрили. Невістка встала сама торгувати, а Оля найняла дівчину, тому що сама вважала за краще працювати в салоні краси й у неї це непогано виходило.

Оля була дівчиною набагато простішою, ніж братик, тільки гроші у неї не трималися: звикла з дитинства ні в чому не знати відмови, як тільки потрапить до неї якась сума, так відразу вона її на свої «забаганки» і спустить.

А потім Люба захворіла і потихеньку все свої заначки стала витрачати на спроби врятувати своє життя. Брат тоді сестрі так сказав:

– Мамине місце я забираю собі, сам там встану, буду торгувати. Мені потрібніше, ти ж у своєму салоні все одно, на твоєму місці продавець сидить, а у мене дочка в інституті вчиться, годувати треба.

Оля з братом сперечатися не стала. Їй і справді – дві точки для торгівлі ні до чого. Вона все більше занурювалася в догляд за матір’ю. То звозити, в область, то купити ліків, то прибрати, то прибігти поїсти приготувати. Гроші у сестри й матері закінчилися швидко, попросила Оля у брата, адже матері треба було продовжити курс лікування, ніби й поліпшення намітилися.

– Немає у мене грошей, я все в розвиток бізнесу вклав. Ти з глузду з’їхала, продати мамину точку! А жити я на що буду? Мама все одно вже не встане, всі гроші вбухали марно! Відвезти в область – відвезу!

Ліда повернулася і пішла грошей в борг у двоюрідної сестри просити. Викрутилися, обійшлося. Тільки хвороба лікуванню вже не піддалася. Через місяць Люби не стало. Справили поминки, а через пів року, пішли брат з сестрою в спадок вступати й стали домовлятися, що мамину квартиру треба продавати, а гроші ділити. Тут брат і дістав товстий зошит:

– У мене все записано, чого і скільки я на маму витратив. Коли ділитися будемо – треба врахувати. А ти не записувала, ну і даремно!

Іван записав і скільки бензину він витратив, коли возив мати в лікарню і чеки на продукти зберіг, коли та скільки він мамі їжі приніс … І витрати на похорон і вартість поминальної трапези в тій частині, в якій він витратився …

Оля без звуку віддала йому майже все. З решти погасила борг перед двоюрідною сестрою і пам’ятник на маминій могилі поставила … Гроші у неї ніколи не трималися. Добре хоч, що мама, поки з силах була, сказала:

– Доню, відчуваю я, що брат з подачі дружини тебе обдурить при розподілі спадщини. Ти вже йому не говори, але я квартиру на ім’я твоєї дочки купила. Поки вона маленька, я в неї квартирантів пустила, а гроші від здачі відкладала їй на рахунок, все тобі легше буде. Тільки дивись, щоб брат ніколи не дізнався. Жадібні вони, а ти проста ….

Добре знала мама свого сина …