-А якщо ви знову в лікарню попадете, а вона зап’є? Вона ж піддасть дитину небезпеці…

Іра з чоловіком живуть у законному шлюбі вже 8 років, за цей час в них народився син, якому зараз 5 років. 3 роки тому вони взяли квартиру в іпотеку, а до цього жили з батьками Іри та відкладали гроші.

В Іриного чоловіка є молодша сестра, Ліда. Дівчина з дитинства дуже розпещена і легковажна. Три роки тому Ліда вирішила вийти заміж. Вона витягла в житті щасливий квиток, тільки скористатися ним розуму у дівчини не вистачило.

Олегу, чоловікові Ліди було 29 років, він був самостійним чоловіком, відповідально ставився до питання сім’ї: на квартиру накопичив сам, продавши бабусину однокімнатну. До весілля він переїхав у двокімнатну квартиру.

– Добре заробляє, – раділа за дочку свекруха Іри, – без шкідливих звичок, а вже які подарунки він моїй Лідочці робить! От пощастило!

Весілля теж оплатив Олег. В медовий місяць молоді поїхали в Таїланд, а з відпочинку зовиця Іри повернулася вже з новиною про вагітність. Олег буквально носив дружину на руках, виконував всі її капризи, задумався і про те, що треба через пару років купити вже трикімнатну квартиру.

– Я таку дитячу кімнату дитині зробила, – хвалилася Ліда, – як маленька принцеса буде жити (УЗД показувало, що у молодих буде дочка).

Ліда дійсно народила дочку, тільки з її появою в родині почалися проблеми: Ліда скаржилася на втому, недосипання, відсутність вільного часу, на те, що нічого не встигає.

– Свекруха просто почала бігати до них додому майже щодня, – згадує Іра, – то біжить готувати, то з дівчинкою погуляти, то погладити речі, то допомогти дочці прибрати квартиру.

– А Ліда чим займається, – питав маму  чоловік Іри, – як так можна, нічого не встигати, вчора бачив Олега, гуляв з донькою в сквері ввечері, а ти з ранку біжиш готувати.

Свекруха виправдовувала неробство Ліди спочатку гормональним збоєм, потім депресією.

– Мамо, – зателефонував тещі Олег вранці в понеділок, – не могли б ви прийти до нас, мені на роботу треба, а Ліда вчора ввечері відпросилася погуляти з подругами. Вона не повернулася, а у мене призначена важлива зустріч на роботі.

Ліда з’явилася ввечері.  Свою відсутність вона пояснила тим, що випила зайвого і заснула у подруги, а потім боліла голова.

– Ніхто ж не помер, – сказала вона чоловікові і матері, – дівчинка під наглядом, що ще треба?

Проте зовиця Іри затихла на час, але через пів року ситуація повторилася, а потім ще і ще. Зрештою, коли мама Ліди лежала в лікарні, а Ліда, яка прийшла під ранок з клубу мало що розуміла, Олег зважився подати на розлучення.

– Тільки дочку він віддавати Ліді не мав наміру, – говорить Іра, – Олегу цілком вистачало коштів на те, щоб найняти няню, та й дівчинці було вже 2 роки.

– Як так,  не віддати матері дитини, – гарячкувала свекруха, – ну буває, находить на Ліду, але я ж є! Дівчинка повинна зростати з матір’ю. Який би не був прегарний тато, з мамою доньці буде краще.

– А якщо ви знову в лікарню попадете, – запитував Олег тещу, – а Ліда зап’є? Вона ж піддасть дитину небезпеці. У дочки є батько, а Вам і Ліді я не збираюся чинити ніяких перешкод, приходьте, спілкуйтеся, скільки хочете і коли хочете.

– Ось тоді свекруха з Лідою і прийшли до нас з цим проханням, – продовжує Іра.

– Ви повинні виступити в суді свідками, – сказала мама чоловіка, – просто  треба сказати, що Олег випиває, що він ніколи не займався вихованням дитини, що він Ліду ображав, міг вдарити. Тоді суд буде на боці моєї дочки.

Іра відмовилася говорити неправду категорично, її чоловік спробував донести до мами та сестри, що брехня ні до чого не приведе, що у Олега знайдеться безліч свідків: ті ж сусіди, няня, які легко спростують всі надумані свідчення родичів колишньої дружини.

– На сестричку і протоколи поліція складала за хуліганство в громадських місцях на п’яну голову, – сказав мамі чоловік Іри, – так що я в цьому спектаклі очікувано участь приймати не збираюся. Олег нормальний чоловік і батько, а Ліда … я б з нею дитину теж не залишив.

– Нас обізвали зрадниками, – каже Іра, – суд, природно, встав на сторону Олега, дівчинка живе з ним. І якщо свекруха ходить відвідувати внучку постійно і ніяких їй перешкод колишній зять не чинить, то Ліда по-моєму не бачила її вже місяці три. І не прагне побачити.

Проте з родиною чоловіка подружжя не спілкується. Ображена бабуся навіть онука не намагається побачити. Всій рідні свекруха розповідає, що найрідніші люди: син і невістка, були куплені колишнім зятем і тому відмовилися сказати на суді, що він насправді монстр.

– Намагаємось жити та не звертати уваги, – каже Іра, – звісно, чоловікові неприємно, але що тепер вдієш. Сподіваємося, що з часом все стане на свої місця.