Чоловік не розумів, що у дівчини є почуття до нього

Пару років тому, жили ми дружною компанією в трикімнатній квартирі на околиці Києва. Власне я, мій друг Віталік і його знайомі – дуже мила пара, Світлана та Андрій.

Час минав, у Віталіка теж з’явилась дівчина. Андрій, мабуть, зрозумівши, що народу в хаті стало забагато, несподівано покинув Світлану і виселився з квартири. Вона мужньо пережила закінчення стосунків та з головою занурилась в роботу.

Часто проводячи з нею час, я зрозумів, що знайшов дуже гарного співрозмовника.

Світла не опиралася, ми подружились, але не більше. Попри те, що дівчина була красива, я зовсім не поспішав переводити наші стосунки в роман. Просто, не було бажання. Та й вона не особливо проявляла інтерес до мене.

В один прекрасний день, після дуже цікавої розмови про літературу та інше, Світлана дала мені книгу. Як чесна людина, вирішив прочитати, сподобалося, але тому, що останнім часом зовсім відвик від паперових книг, звантажив її на телефон і почитував по дорозі на роботу.

Дочитавши цей шедевр літератури, повернув книгу з вдячністю. Натомість отримав ще одну, зробивши з нею ту ж маніпуляцію, потім повернув.

Такі дії тривали близько двох місяців. Потім, я поїхав з міста на два місяці, наше спілкування припинилося.

Недавно ми несподівано зустрілись, розговорилися і, вирішивши відсвяткувати зустріч у мене вдома.

Після пари келихів, розмова плавно перейшла на тему особистого життя, стосунків. Виявилось, що в той час, коли ми спілкувались, вона проявляла до мене інтерес, а я цього не зрозумів. На моє зауваження, що я цього не помічав, була відповідь, що вона натякала і навіть, практично прямим текстом це говорила.

Вона сказала, що в кожній книжці, котрі вона давала, були записки, а я, мало того, що жодного разу не відповів, так походу навіть жодної книги не прочитав. Така от історія.