Почувши про розписку, сусідка передумала позичати в нас гроші

Мені 30 років. У цей будинок з дружиною і шестирічним сином ми переїхали минулого року. Наша трикімнатна квартира в іпотеці. Живемо на зарплату. Заробляємо з дружиною вдвох пристойно, але намагаємось якомога скоріше погасити іпотеку. Купуємо все необхідне, але без забаганок та поїздок на відпочинок.

З сусідами зазвичай тільки вітаємося. Є у нас дуже товариська сусідка, жінка років 50-55. Живе у квартирі поверхом нижче (прямо під нами). З нашою дитиною постійно сюсюкається, суне цукерки. Одного разу пиріг принесла. Незручно було, але взяли, щоб не образити, подякували. Однак, така увага нас напружує.

І ось у вихідний з ранку вона дзвонить нам у двері. Я відкрив, вона довго ніяковіє – вибачається, а потім просить у борг 5 тисяч  на місяць. Каже, гроші потрібні терміново, на операцію потрібно лягати.

Грошей ми вдома не тримаємо – все на картах. Взагалі неприємно, коли просять в борг малознайомі люди. І давати не хочеться, і відмовити незручно. Вирішив все ж дати. Кажу їй: «Заходьте ввечері, гроші з карти потрібно зняти».

Вона повеселішала, пішла. Ми з дружиною обговорили ситуацію і зрозуміли, що нічого про цю сусідку не знаємо, навіть імені. Грошей дати треба, якщо вже я обіцяв, але необхідно підстрахуватися. Я  зателефонував знайомому юристу. Той підтвердив, що якщо не хочемо залишитись без грошей, то розписка необхідна.

Увечері прийшла сусідка. Я їй спокійно говорю, мовляв, так і так, гроші зняв, готовий віддати. Але треба принести паспорт – я звірю її особу, а потім нехай напише розписку – скільки бере і на який термін.

Реакція сусідки була безцінна. Вона почервоніла і різко замовкла. Потім так повільно видихнула і гордо сказала: «Ви знаєте, хлопці, спасибі, що не відмовили, але я передумала брати у вас гроші». І пішла. Тепер не вітається.  Може збіг, але різко перестали вітатися ще дві сусідки – її подружки.

Ось ми й не зрозуміємо, це ми такі моральні виродки з дружиною, своїми розписками позначили свою недовіру до літньої жінки й тим самим її глибоко образили? Або вона реально хотіла нас обдурити, але як тільки зрозуміла, що доведеться підписувати документи, вирішила вдати ображену?

А як ви б вчинили на нашому місці?