Вона сподівалась, що так триватиме вічно, але казка закінчилась

Цю історію я спостерігала на власні очі, адже її героїня – працює зі мною на роботі.  Потім, коли казочка завершилася,  сама учасниця розповіла мені подробиці цієї, на перший погляд, чарівної історії.

Марина справжня красуня, яка працювала на низькооплачуваній посаді секретаря. Вона жила в кімнаті – точніше у квартирі, в якій проживав її колишній чоловік зі своїми батьками. Що їй там тільки не довелося пережити… Чого варта була її згадка, коли вона розповідала, що спала на одному ліжку з донькою в маленькій кімнаті в якій взимку було дуже холодно.

Коли вона познайомилася з багатим чоловіком, їй було все одно, оскільки жити з колишніми родичами у квартирі було нестерпно. На роботі, на якій вона просиджувала з 8 до 17 годин платили дуже мало – цього тільки вистачало, на прожиток та самі необхідні речі.

Її новий кавалер  запропонував їй переїхати в окрему квартиру, яку він для неї буде знімати – велику  трикімнатну, що б дочка проживала в окремій кімнаті та не заважала йому приїжджати і як самі розумієте – чим там займатися. Вона погодилася і як їй здалося – вона спіймала удачу.

Він її брав з собою на всякі рибалки та полювання. Вона знала, що він одружений і у нього є діти, але була рада такій турботі. Як ви самі розумієте – всі риболовлі закінчувалися виїздом на турбази, природу з ночівлею, випивками та гулянками.

Її кавалер займав велику посаду в адміністрації нашої області. У нього була службова машина з водієм – і він її часто підвозив і забирав з роботи, а вдома говорив, що у нього багато справ по роботі. Але ось на свята Марина завжди була одна з донькою, оскільки її кавалер на всіх святах повинен був бути з офіційною сім’єю. Подарунками він її закидав – дарував золото, одяг, наприклад я пам’ятаю як вона хвалилася колегам, що купив їй чоботи, які коштують більше, ніж вона заробляє за місяць. Марина жила, ні про що не думала – вважала, що так буде тривати до старості.

Але доля розпорядилася інакше … Він знайшов іншу, молодші та став з нею крутити роман, а Марину забув. Ось тут і відбулися в її житті круті зміни.  Марина звикла жити, ні про що не думаючи, а зараз її зарплати після сплати за квартиру, в якій вона звикла жити – практичний ні на що не вистачало.

Вона продала все золото і прикраси, які їй подарував колишній «господар». Гроші швидко скінчилися. І вона переїхала жити в кімнату, у квартирі на 3 господарів. Це була квартира у звичайній «хрущовці».

На щастя, дочка у неї підросла і почала працювати. Марині теж пощастило, вона отримала невелику спадщину, в неї з’явилась однокімнатна квартира у якій вона з донькою проживає. Тримається вона за роботу, на якій платять не дуже багато, а що робити – нічого вона толком не вміє, молоді роки пролетіли швидко, їх – уже не повернути !!!