Які проблемами виникають в сім’ї з двома дітьми і як правильно поводитись батькам
Величезна кількість соціологічних та психологічних досліджень присвячено проблемам сімей з різною кількістю дітей. Найактивніше аналізують особливості розвитку кожної дитини з багатодітної сім’ї, багато робіт присвячено проблемам виховання близнюків… Менші досліджень стосується єдиної дитини в сім’ї. Однак найменше уваги чомусь дослідники приділяють найпоширенішому варіанту, коли батьки виховують двох дітей.
Часто складається враження, що проблем в цій ситуації практично немає: двоє дітей, їм веселіше разом, крім того, старший може і мамі допомогти, і з молодшим пограти, в крайньому разі, знайти собі заняття до душі, поки мама займається малюком. Інтернет переповнений фото і відео де, наприклад, старша дитина читає книжку молодшій, а мама спокійно п’є чай. Невже й справді все так класно?
Величезне значення має різниця в віці між дітьми. Якщо вона менше 2 років – це важко для мами, поки вони зовсім малюки, але є надія, що потім вони будуть грати разом і дружити. Чи часто так відбувається насправді? На жаль, іноді батьки бачать, як діти постійно змагаються, молодший ображений, що йому чогось ще не можна, що можна старшому, або, навпаки, старший повинен весь час поступатися і цим не задоволений. Коли вони виростаючи, то, як правило, дружать і спілкуються, але в дитинстві між ними бувають часті скандали та конфлікти.
Велика різниця у віці між дітьми начебто хороша: старший часто отримує установку «не будь дитиною» і стає основним помічником. З іншого боку, режим дня накладає свої обмеження – малюк їсть і спить по годинах, тому сім’ї стає важко кудись поїхати разом, як раніше, або запросити в гості друзів. Відпочинок всією сім’єю теж стає проблемою – занадто різні потреби у дітей з різницею у віці більше п’яти років. Іноді батьки вирішують провести вихідні або відпустку окремо – хтось залишається з молодшим, хтось – їде зі старшим, або одного з дітей залишають з бабусею. В результаті повноцінного відпочинку всією сім’єю не виходить, і мами зазвичай дуже переживають через цю ситуацію.
Крім різниці у віці є ще такий важливий фактор, як стать дітей. Тут складно сказати, що краще. Двоє дітей однієї статі – начебто простіше в плані догляду, передачі речей і вибору тематичних заходів, але набагато складніше в плані суперництва за увагу батьків, за похвалу, за подарунки і т.д.
Діти різної статі, здавалося б, повинні менше сперечатися, адже у них різні іграшки та речі, але тут багато залежить від того, хто – старший, а хто – молодший: як ми знаємо, ролі «старшої сестри» або «молодшого брата» залишаються з людиною на все життя. Якщо старший – син, то дорослі не втрачають нагоди вказати йому на те, що він повинен у всьому поступатися сестрі – вона ж дівчинка, та ще й молодша. Не варто потім дивуватися чоловікам, які не вміють наполягти на своєму, вважаючи хорошим виходом з конфліктної ситуації просто зробити так, як йому говорять ?
Що можна порадити батькам двох дітей
Намагайтеся бачити та заохочувати в дитині індивідуальність, допомагайте вибрати заняття, які подобаються саме цій дитині, читати книги та дивитися фільми, які цікавлять дитину.
По можливості не порівнюйте успіхи дітей, але при цьому поясніть їм, що всі люди різні та зовсім нормально, якщо в однієї людини щось виходить добре, а в іншої не дуже. Не всі мають здібності до математики або музики й в цьому немає нічого страшного.
Навчіть дітей старше семи років аналізувати свої почуття. Запитайте, чи справді дитині хочеться цю річ або вона просить її тільки тому, що це вже є у її брата (сестри). Усвідомлення мотивів власних вчинків в будь-якому випадку дуже корисним в житті.
Якщо є якісь обмеження, які ви хочете застосувати до однієї дитини, а не до обох, про це потрібно сказати дітям прямо. Наприклад, комусь із них потрібно раніше лягати спати, комусь не можна їсти якийсь продукт, хтось повинен зробити більше уроків і т.д. Діти повинні розуміти, що батьки не зобов’язані ділити все порівну і що тільки дорослі вирішують, що для дитини наразі дозволено, а що заборонено.
Постарайтеся не лізти в дитячі секрети та не залагоджувати конфлікти дітей, якщо, звичайно, вони не завдають один одному фізичної травми. Ви можете поговорити з кожним окремо та обговорити, що сталося і чому, але діти повинні навчитися домовлятися між собою без вашої допомоги.