Мама вкрала в дочки подаровані бабусею на день народження гроші…
13-річна дочка Марії мріяла про останню модель айфона. Діана марила саме цим гаджетом і вмовляла батьків зробити їй такий подарунок. При загальному щомісячному бюджеті сім’ї з 2 дітьми в 17 тисяч грн, подібна трата відчутно била по кишені. Саме цей факт Марія і намагалася донести до дівчинки-підлітка.
На виручку старшій внучці прийшла бабуся. Свекруха Марії, не послухавши умовляння невістки про неприпустимість такого дорогого подарунка, вручила Діані в подарунок конверт, в якому лежало 25 тисяч на покупку гаджета. Сама Катерина Павлівна в новомодних трендах не розбирається, тому внучці вона вручила озвучену Діаною суму.
30 вересня стало для Діани найщасливішим днем в житті. Інтернет-магазини на предмет негайної покупки та миттєвої доставки забрав у дівчини добру половину дня. Зробивши замовлення з доставкою на 3 число та оплатою при отриманні, Діана з ентузіазмом взялася допомагати мамі накривати на стіл. Щасливою дівчина була до вечора першого жовтня.
Вирішивши перерахувати презент бабусі, дівчинка впала в паніку: у конверті було всього 5 тисяч.
– Я ходжу з телефоном за 3 тисячі. Зрештою, у нас іпотека і дитина маленька. Я залишила тобі гроші на телефон, не бачу причин для паніки: хотіла новий пристрій – він у тебе буде. – пояснила Марія свій вчинок: вилучення подарованих бабусею грошей у дочки.
На матір сімейства обурилися і Діана, і щедра дарувальниця.
– Мамо, ти не маєш права забирати мій подарунок! – кричала Діана.
– До твого повноліття усіма твоїми засобами розпоряджаюся я.- відрізала Марія.
Жінка порадила свекрусі не лізти не у свою справу, а чоловіка попросила не лізти в виховання підлітка. Він кілька разів поривався взяти кредит, Діана тата вмовляла, а Марія протестувала.
– Я десять разів просила Катерину Павлівна не дарувати такий подарунок. Мої слова були пропущені повз вуха. Я – мати і мені вирішувати: що можна дарувати моїм дітям, а що ні. Я не хочу, щоб у моєї дочки був дорогий телефон. Не можна давати дітям те, що вони просять, на першу вимогу. Я про дорогі покупки, а не про базові потреби. Хочеш щось поза можливостями фінансового становища сім’ї? Іди та зароби сама! Ніколи не розуміла цього ажіотажу навколо подібної техніки. Ви зрозумійте: Діані не потрібен був цей телефон, їй потрібно було прийти в школу конкретно з цією моделлю і похвалитися!
Пристрасті в сімействі кипіли довго: Катерина Павлівна потягла внучку в відділення поліції, щоб написати заяву на Марію за фактом крадіжки. Діана відмовилася: як би зла вона не була, все одно прекрасно розуміла, що нічого доброго з цього не вийде.
Маму дівчинка пробачила. Марія, дізнавшись про візит до правоохоронних органів, заборонила Катерині Павлівні наближатися до Діани та її молодшого брата.
– Завдяки цим грошам, ми стали на два місяці ближче до виплати іпотеки. Ще й Діані на нові джинси вистачило. Вона позлилась і заспокоїлася. А її бабуся ніяк не вгамується: заявила, що раз телефону у дитини немає, то їй треба повернути всю суму. Я дулю скрутила: її ніхто не змушував, навпаки – відмовляли. Нехай скаженіє, скільки її душа забажає. Я впевнена: вона хотіла вбити клин в нашу сім’ю цими грошима, тепер психує, що не вийшло. Поки остаточно не заспокоїться – онуків не побачить. – пояснює свій вчинок Марія.
А я ось думаю: забрати подарунок у власної дочки? Адже як не крути, по факту: відібрані Марією 20 тисяч – частина подарунка. Чужого подарунка. Чому не можна було поговорити з дочкою перед тим, як це зробити? Можливо, дівчинка сама б зрозуміла доводи матері та віддала їй кошти?
А Ви як думаєте: вчинок Марії – крадіжка або турбота про добробут сім’ї та акт виховання?