– Навіщо те, що тобі насправді зовсім не потрібно, а нав’язане суспільством, ти намагаєшся нажити?

Робочий день п’ятниці добігав кінця, я перевіряла пошту і тут пролунав дзвінок.

– Привіт!

–  І де сьогодні ввечері будемо морально розкладатися? – Відразу в лоб запитує друг дитинства.

– Я сьогодні не можу, зараз дітей заберу, потім вдома ще потрібно попрацювати, перенесемо на інший день? – ніяковіючи, питаю.

Десята година вечора, діти вже годину як сплять, робота зроблена, ми з другом сидимо на кухні і тихо ведемо бесіду.

– Ти не справляєшся зі своєю роботою в робочий час? Для чого весь вечір проводиш за компом, замість того, щоб поспілкуватися з дітьми?

– Я впораюсь. Просто взяла підробіток у вечірній час. – начебто виправдовуюсь я.

– Навіщо? – і зирк на мене своїми ясними та живими очима.

– Щоб грошей  заробити. – знову начебто виправдовуюсь.

– Навіщо? – дивиться з цікавістю.

– Так витрати збільшилися. Ремонт хочеться зробити, машину поміняти, квартиру, подорожувати зрештою. – втягуюсь в гру.

– Навіщо?

– Ну щоб жити в комфорті, з подорожей привозити нові емоції, світ подивитися.

– Навіщо?

– Ем, я щось не розумію, що ти хочеш від мене почути? Щоб я у своєму логічному ланцюжку до чого дійшла?

– Навіщо купувати нову машину, коли цій навіть п’яти років немає, адже у неї тільки одна функція, перевозити з точки «А» в точку «Б». Квартиру більше? Вам же й у цій не тісно. Навіщо стільки речей, які навіть не зносившись, будуть віддані на переробку? Навіщо те, що тобі насправді зовсім не потрібне, а нав’язане суспільством, ти намагаєшся нажити? Ти точно впевнена, що це коштує дорожче спілкування з дітьми та близькими, які щодня змінюються і ти часом цього навіть не помічаєш, бо треба заробити грошей на те, що в суспільстві тебе підніме на інший рівень. Тобі точно потрібно, щоб сьогодні хтось сказав: «О, круто!», А завтра ти вже нікого не здивуєш цим? Ти впевнена, що це твоє справжнє бажання? Поглянь навколо, ми всі залежимо від схвалення суспільства, тільки те й робимо, що споживаємо, від нас немає взагалі ніякої користі!

Я настільки була приголомшена цією промовою, що навіть не знайшлася, що сказати.

– Гей, ти ще тут, – засміявся мій друг. – Перевірка на реакцію. Бачила б ти себе з боку, мати, я думав у тебе зараз щелепу об стіл вдариться.

Весело йому, бачте. А я тепер завжди в роздумах, а дійсно: «НАВІЩО?». І перед будь-яким рішенням я тепер ставлю собі це питання, якщо у мене немає чіткої відповіді, я намагаюся це відкласти або взагалі відмовитися.