Зять допоміг з ремонтом на дачі, а тепер вимагає оплатити його послуги. Ми ж одна сім’я? Як взагалі так можна?
Я й подумати не могла, що серед членів моєї родини є дріб’язкові й меркантильні люди, які готові витягти гроші навіть зі своїх рідних і близьких. Намагалася подивитися на ситуацію під іншим кутом, але все одно не можу зрозуміти таку поведінку.
Моя єдина дочка пов’язала своє життя з другом дитинства. З його родиною я теж знайома дуже давно, раніше ми жили на одній вулиці, і наші діти часто проводили час разом. Потім їхня родина переїхала, але наших дітей життя знову звело разом.
Зараз у дочки все склалося добре. З чоловіком вони живуть душа в душу, нещодавно купили машину, вже майже виплатили кредит за неї, внучці вже два роки. Дочка з чоловіком тепер задумуються про власне житло, хочуть взяти квартиру в іпотеку, а поки що живуть у найманій.
У зятя просто золоті руки, що в наш час серед молоді зустрічається рідко. Він розуміється на електроніці, техніці, ремонті, може полагодити майже все, що завгодно. Завдяки таким умінням у нього досить часто є додатковий дохід. За невелику оплату він якісно робить ремонти знайомим, лагодить зламану техніку.
Моя дочка теж не відстає, навіть у декреті вона примудряється заробляти. Вивчилася на майстра з нарощування вій і приймає клієнтів у себе вдома. Як тільки внучка піде в садок, дочка планує влаштуватися в салон краси й піти ще навчатися.
У дні, коли дочка працює, вона приводить внучку до мене. Я зазвичай ніколи не відмовляю. Якщо в мене на цей день заплановані якісь справи, то я або переношу їх, або беру внучку із собою. Я вважаю, що в родині треба допомагати одне одному. А онуки, як на мене, це взагалі вселенська любов усіх бабусь і дідусів, свою внучку я просто обожнюю.
Майже все літо я проводжу на своїй дачі. Зазвичай беру внучку із собою. І мені веселіше, і молоді батьки можуть зайнятися своїми справами, трохи відпочити від дитини. Дочка з чоловіком теж люблять бувати на моїй дачі, влітку приїжджають на вихідні посмажити шашлики й відпочити на природі. Іноді залишаються на 2-3 дні. Там ліс, річка, свіже повітря.
Наприкінці літа я вирішила попросити зятя трохи допомогти мені з ремонтом дачі. Діти теж люблять там проводити час, тому я подумала, що так буде краще для всіх. За кілька років там накопичилося багато речей, які давно треба було полагодити: старий паркан був уже зовсім хиткий, на веранді прогнила підлога, потрібно було щось робити з меблями. Загалом роботи вистачало.
– Без проблем, усе зроблю, – відповів мені зять.
Ми домовилися, що я оплачу всі будівельні матеріали. Про те, що він буде брати гроші за свою роботу, я навіть і не думала.
– Я сам куплю потрібні матеріали, потім привезу чеки, – сказав він.
Зять усе зробив якнайкраще. Я не могла натішитися виконаній роботі, але моя радість тривала недовго. Зять запитав мене, чи задоволена я його роботою і чи все мене влаштовує.
– Звісно, Костю! – відповіла я.
Після цього він пред’явив мені рахунок за свою роботу. Зараз я кажу не про гроші за матеріали, адже всі будівельні матеріали я оплатила сама, тут і мови нема. Він хотів, щоб я заплатила йому за ремонт.
Сказати, що я була здивована – нічого не сказати. Коли його батькам потрібно було переклеїти шпалери чи допомогти привезти й зібрати нові меблі, ми з дочкою допомагали їм просто так, навіть і думки не було брати за це гроші. Ще й онуку я безкоштовно доглядаю, годую її, іноді воджу кататися на атракціонах, і навіть не думаю про гроші.
Я б ще могла це якось зрозуміти, якби це був його єдиний заробіток, але в нього є хороша робота, а ремонтом він займається у вільний час.
Та й взагалі, він теж користується моєю дачею. Чому я тепер маю платити йому за те, чим він буде сам користуватися?!
Цікаво, своїм батькам і брату він теж виставляв рахунок за допомогу з ремонтом у їхніх будинках чи це тільки мені таке? Я вважаю, що це якось не по-людськи. Ми ж одна сім’я, повинні бути один за одного горою, допомагати одне одному.
Я тепер не знаю, як мені далі вчинити: заплатити йому чи розповісти дочці? Боюся стати причиною сварки, не хочу псувати їхні стосунки. Там не така вже й велика сума, просто мені якось неприємне таке ставлення.