Зруйнувала своє життя

By in Історії

Не була у батьків майже півтора року. Живу дуже далеко від них. Приїхала у відпустку. Привезла гостинців. Коли виходила з машини, по тротуару йшла подруга дитинства. Зізнаюсь, я навіть не відразу її впізнала – дуже вже вона змінилася. Шкіра бліда, змарніла, мішки під очима … Тоді я подумала, що вона хворіє. Ну всяке ж буває.

Вона підійшла перша, ми розговорилися. І подруга сама напросилася в гості на вечір. Я не дуже хотіла в той вечір спілкуватися. Більше хотілося з батьками побути – все ж довго я їх не бачила. Але і відмовляти було незручно.

О шостій вечора вона прийшла. Ми обнялися. Я пішла на кухню ставити чайник. Подруга була в залі. Я добре запам’ятала, що баночку з дорогим кремом для мами залишила на чайному столику в залі.

Потім перебралися на кухню. Спілкувалися недовго. Подруга пригадала, що їй ще кудись йти треба. Гаразд, якщо треба – йди! Чого напрошуватися було, якщо ще справи є ?!

Через кілька годин мама помітила, що зникли гроші на виході (лежали під квитанціями), пропала також баночка крему, плюс ще по дрібниці мої гостинці зникли. Подзвонила подрузі – у неї номер вимкнений.

І тільки на наступний день через наших спільних знайомих дізналася, що “подруга” зовсім опустилася.

Аж настрій пропав. Господи, як же потрібно постаратися, щоб спустити своє життя в унітаз ?!

А в дитинстві була самою жвавою дівчинкою.

А був час, що я хотіла бути схожою на неї.