Зрозуміла, як класно відпочивати без чоловіка. Тепер тільки так і хочу проводити відпустку, але він категорично проти

Так вийшло, що до цього року всі свої відпустки проводила з чоловіком. Або з чоловіком та дітьми. Ми з Толіком одружилися, коли я навчалася на третьому курсі інституту і ще не працювала.

Він тоді один нас забезпечував і було не до відпочинку. Лише за кілька років, коли вже і я працювала, ми почали брати відпустку разом.

Потім з’явилися діти, і ми почали відпочивати вже вчотирьох. І приблизно тоді відпочинок перестав бути відпочинком у повному розумінні цього слова.

Для Толі, в принципі, нічого не змінилося. Його завдання було одне – скинути половину суми і далі вже відпочивати. Я ж шукала квитки, готелі, збирала валізи, розважала дітей, стежила, щоб усі були нагодовані, напоєні, намазані кремом від засмаги і не пхали в рот всяку гидоту (зокрема й чоловік).

І такий відпочинок більше нагадував роботу няні, яка наглядає за трьома дітьми, до того ж сама ще за це й платить. Але я тоді ставилася до цього, як до чогось неминучого і навіть не замислювалася, що на відпочинку справді можна отримувати задоволення.

Навіть коли діти виросли, і ми стали їздити у відпустку вдвох із чоловіком, ситуація не сильно покращилась. До цього, мабуть, тому що більшість моєї уваги йшла на дітей, Толя не особливо себе проявляв. А тут він залишився моєю єдиною “дитиною” і вирішив показати себе у всій красі.

І поводився відповідно. Йому все вічно не подобалося. То ліжко в номері надто м’яке, то на сніданку каша несмачна, то до пляжу далеко їхати, то в ресторані дорого, то на вулиці дуже жарко, то на екскурсії нудно і взагалі, навіщо ми на неї поїхали, краще самі пішки погуляли б.

Весь відпочинок я щодня з ранку до вечора слухала це скиглення. Однак, коли я наступного разу запропонувала чоловікові самостійно організувати наше дозвілля, він відмовився, заявивши, що нічого не знає і не вміє. Але скаржитися та критикувати не перестав.

А цього року так вийшло, що Толю залишили на заводі, викликавши з відпустки, бо там сталася якась позаштатна ситуація. І щоб відпочинок не пропадав, я покликала з собою подругу. І це було найкращим рішенням у моєму житті!

Як же добре проводити час із людиною, яка на все позитивно налаштована! Зоя сама по собі активна людина, такий зайчик-енергоджайзер, а тут у неї все наче десятикратно посилилося. Подруга будила мене з ранку раніше, казала, який чудовий день і як чудово, що ми сюди вибралися.

Ми разом йшли на сніданок, а потім вона пропонувала якісь активності. Слово честі, за стільки років я і не думала, що на морі можна робити щось ще, окрім як ходити на пляж і їздити на нудні історичні екскурсії.

А Зоя відкрила мені інший бік відпочинку. Ми з нею побували в декількох маленьких, але дуже атмосферних і смачних ресторанчиках. Зстрибнули з тарзанки. Влаштували собі фотосесію у гарному саду. Сходили на екскурсію на винзавод із дегустацією.

І не було ніякого ниття, скарг та невдоволення. Я вперше в житті приїхала додому. І зрозуміла, що тепер я хочу відпочивати так завжди. Тим більше, що Зої теж все сподобалося і вона сказала, що із задоволенням супроводжуватиме мене в таких поїздках і далі.

Я подумала, що і Толі ця ідея сподобається. Йому ж не подобається зі мною відпочивати, нехай тоді їздить із друзями чи один. Я навіть була згодна йому купувати квитки та бронювати готелі. Але чоловік зненацька був проти.

– Ще чого! – сказав він. – Ми з тобою чоловік і дружина, і відпочивати маємо разом. Я не допущу, щоб ти незрозуміло де каталася зі своєю подружкою. Чи мало чим ви там займатиметеся!

– Ти ж сам весь час ниєш, що тобі все не так, – відповіла я. – І не хвилюйся, зраджувати я тобі не буду. Нам із Зоєю і без того буде чим зайнятися.

– Ага, знаю я, чим жінки займаються на курортах! – пирхнув чоловік. – Якщо хочеш, можемо втрьох їздити, але тебе одну з подругою я більше не відпущу.

І я просто в люті! Зрозуміло, крутити там з кимось романи я не збираюся, вже не в тому віці. Але тільки я відчула смак нормального відпочинку, як Толі все треба було зіпсувати! Ось справді, як собака на сіні.