-Забирайся геть! Ти мені сім’ю зруйнувала! Через тебе чоловік вигнав мене!
…Юля поїхала додому, після того, як її депортував з Києва її чоловік. А куди додому? Правильно! До мами, в Рунгури! Більше то їхати нема куди!
Здавалося б, вся столична пиха і зарозумілість повинні піти, змінившись на усвідомлення провини і благання про прощення. Але, не тут-то було.
Приїхавши до рідної домівки, Юленька влаштувала там розбір польотів, звинувативши у всьому матір.
«Ти мені всю сім’ю зруйнувала, виставила мене перед чоловіком в найгіршому світлі! Я така вся безсердечна, а ти така жертва! Задоволена? » – закотила Юля істерику.
«Дочка, твій чоловік прийняв самостійне рішення і це його право. Повір, я дуже переживаю з цього приводу, мені дуже соромно через те, що я доставила вашій родині стільки клопоту.
Але до кого мені було ще звернутися? Нема до кого ж!
Прости мене, я постараюся поговорити з твоїм чоловіком, помирити вас! » – виправдовувалася пенсіонерка.
“Не смій! Ти вже наговорила! Мабуть наскаржилась, що я тобі грошей не дала! Ось результати! Я не збираюся жити в цій дірі! » – кричала дівчина.
«Так я ні слова твоєму чоловікові не говорила, він сам дізнався!» – виправдовувалася мама…
А чоловік і правда сам дізнався. Від мене. Я не зміг тоді промовчати, спостерігаючи за жорстокосердістю Юлі. Хочете, вважайте що зробив неправильно, хочете, вважайте що правильно. Ваше право.
Скажу в своє виправдання, що я не розповідав про те, що Юля відхрестилася від своєї мами, а просто повідомив, що тещі потрібна допомога. У підсумку допомога була надана.
А то, що сталося далі – це вже справедливі наслідки. А, хоча, чого я виправдовуюсь …
Загалом, замість того, щоб попросити у всіх прощення і помиритися з чоловіком, а він би обов’язково все зрозумів і прийняв дружину назад, варто було б їй тільки піти на нормальну людську розмову, Юля вирішила зайняти позицію ображеної і скривдженої.
Почала телефонувати чоловікові і погрожувати розлученням, судом. А судитися було через що, мужик він заможний.
З мамою взагалі розмовляти не хотіла, а одного разу і зовсім заявила: «Ти позбавила мене дому! Тепер я буду жити тут і заново будувати сім’ю! Так що забирайся! »
Бідна пенсіонерка … Ось за що людям дістаються такі діти? Начебто все життя правильно провела, дочку виховала, на ноги поставила … Хоча, може я чого і не знаю.
Але в будь-якому випадку, мама – це мама, яка б не була.
Дуже хочеться вірити, що дівчина схаменеться, що зрозуміє, в чому вся суть справи. Це, напевно, єдиний варіант благополучного вирішення ситуації.
І, слава Богу, що мені дісталася нормальна дружина! Вберіг мене від подібного Всевишній!))