Я створила союз мами і тата і зруйнувала його. І я впевнена, що вчинила правильно. От тільки молодша сестра не може мені це пробачити
Мої батьки прості роботящі люди. Вони прожили разом 25 років. Тато частенько мою маму ображав. Бувало таке, що він і на людях матері хамив.
Зараз я подорослішала, вийшла заміж і все одно не можу зрозуміти маму. Як можна було стільки років терпіти таке ставлення до себе? Судячи з її розповідей, з моїм батьком вони одружилися тільки тому, що дізналися про мою майбутню появу. Швиденько зіграли весілля і за п’ять місяців народилася я.
Далі вже жили накатаною. Мама боялася залишитись без мужика в хаті, от і трималася за ці стосунки як за соломинку.
Ще у мене є сестра. З Анею, у нас велика різниця у віці – 12 років. Вже не знаю, як вона вийшла у моїх батьків при такому сімейному житті.
Я проводжу паралелі між собою та сестрою і розумію, наскільки різне ставлення було у батька до мене та до Ані. Її він любив. Щиро та безумовно. Буквально носив на руках. А я почувалася в сім’ї нелюбимою дитиною. Зате дуже потрібною. Наприклад, для господарювання або щоб сестру поняньчити. Збоку могло здатися, що я для тата не дочка, а падчерка.
Два роки тому я усвідомила, що мої батьки змушені були жити один з одним лише через моє народження. Тобто, якби не я, то мама мала б усі шанси зустріти нормального для себе чоловіка. І тато б точно не пропав!
Якщо я стала причиною створення нещасливого шлюбу, то я маю моральне право зруйнувати цей союз, звільнивши цим двох заручників долі. Знаючи, що батько зраджує матері, я вирішила використати цей факт як головний. Однак маму нітрохи не ображало те, що їй чоловік регулярно роги наставляє!
Мені здається, таке ставлення до дружини має принаймні принижувати жіночу гідність. Але у мами свої думки щодо цього. Але те, що вона глибоко нещасна жінка – у цьому я точно переконана.
Я розумію, що втручатися у відносини чужих людей недобре. Навіть якщо це твої батьки. Але якщо їх не підштовхнути до потрібних дій, то вони так і проживуть життя, не пізнавши справжнього щастя та радості від кохання та порозуміння. Адже мама погодилася на шлюб з батьком тільки через мене. Їй не хотілося очорнити свою родину.
Народження Ані трохи врозумило батька, але він і зараз продовжує гуляти. Робить тато свої темні справи акуратно та без зайвих очей.
Незважаючи на те, що мама здогадувалася про зраду тата, прямих доказів у неї, а тим більше у мене не було. Єдине, що видавало батька – затримка на роботі, систематичні ночівлі “у друга” і те, що він мобільник не випускав з рук.
Поки він приймав душ, я вирішила покопатись у його телефоні і знайти компромат. Пароль від телефону я знаю, тато його записав на папірець і вклав у портмоне. Ой, скільки цікавого там було! Листування та зустрічі були з кількома жінками, але мамині нерви я вберегла. Їй я нічого не показала, але привела на побачення батька та пасії.
Нова супутниця тата не знала про існування дружини, хоча вони разом уже вісім місяців, за її словами. А познайомилися вони у подруги на дні народження, яка була минулою батьковою коханкою.
Загалом, мама вигнала тата з дому, а за два місяці подала на розлучення. Він робив спроби залишитися з мамою, але в результаті йому теж набридли всі ці ігри в хорошу сімʼю. Тож розлучилися батьки без скандалів та взаємних закидів.
Ридала тільки Аня і звинувачувала в усьому мене. Вона знала, що це я все підлаштувала, адже сестрі я сама зізналася. Її влаштовувала модель нашої сім’ї та те, в якому становищі була мама.
З того часу минуло кілька років, з моїм чоловіком у нас ідилія – дітей поки не плануємо – хочемо насолодитися часом на двох.
Мама познайомилася з чоловіком, який трохи молодший за неї. Він балує її подарунками та змушує знову відчути себе прекрасною жінкою. У тата теж все нормально слава Богу. Він винаймає кімнату в гуртожитку з другом. Відносини з тією “розлучницею” вже давно закінчилися, і нові він не поспішає заводити.
У сестри образа на мене ще не пройшла, хоч я її не розумію. Може я і вчинила некрасиво тим, що залізла в чужий телефон і читала особисті листування, але це був вимушений захід.
Батьки з моєю допомогою виплуталися з кайданів показового сімейного життя і зажили, нарешті, щасливо. Сестра з часом, я сподіваюся, все зрозуміє.