Викрила чоловіка у зраді, а він намагається зображати ображеного, бо я влізла у його телефон.

Чудове нахабство з боку чоловіка. Я йому говорю, що все знаю про його зради, а він переводить тему на те, що я порушила особисті кордони та влізла в його телефон.

Алло! Ти спиш із чужою жінкою за живої дружини. Про які особисті межі тут можна говорити? До того ж листування в телефоні – це останній шматочок мозаїки, я і без цього вже все знала, не вистачало лише деталей.

Поведінка чоловіка змінилася три місяці тому. Весь час у телефоні, якісь поїздки без мене “по справах”, запах жіночого парфуму в машині. Та й різка зміна у питаннях близькості. Раніше проблем із подружнім боргом не було, а тепер пішли суцільні відмовки.

Я вмію зіставляти факти. Як би чоловік не відмазувався, що на роботі багато справ, як би не казав, що в машині пахне його новим ароматизатором, я  все зрозуміла.

Телефон у чоловіка запаролений, але підглянути пароль не склало труднощів. Тому коли я вже точно переконалася у своїх думках, вирішила поставити фінальну крапку у “розслідуванні”.

Дочекалася, коли чоловік засне та влізла у його телефон. Прошерстила листування, переглянула вміст галереї, знайшла те, що мені було потрібно. Усі докази в наявності. Всякі “доброго ранку, котику”, “я так сумую”, “давай зустрінемось” та інше, що інакше як зраду трактувати ніяк не виходить.

Зібрала я разом усі факти і вирішила серйозно поговорити із чоловіком. Мене роль рогоносиці не цікавить, роги до зачіски не підходять.

Вибрала момент, завела розмову про те, що все знаю. Куди і навіщо він їздить “по справах”, як він любить своє “кошеня”, навіть знаю, де вони зустрічаються.

Чоловік спочатку все заперечував, а коли я сказала, що особисто читала їхнє листування, чоловік вирішив грати не від оборони. Заявив, що такого вчинку від мене не чекав. Типу, це я порушила кордони і влізла в особистий простір, про яку довіру в сім’ї йдеться. Я не одразу знайшла, що на це відповісти.

Не знаю, чого він хотів досягти, адже вся правда вже спливла, але я тільки розлютилася. Він ходить ліворуч, а мені ще якісь претензії висуває?

Він пішов, я про нього чути не хотіла, просто вирішила викреслити людину зі свого життя. А потім від друзів дізналася, що ми розходимося не через його зраду, а тому, що я істеричка.

Лізу в його телефон, кидаюся претензіями, шпигую за ним і не даю спокійно дихати. Загалом він у нас невинна жертва, яку я задовбала своєю маніакальною пристрастю все контролювати.

Не хотіла виносити мусор з сімʼї перед друзями, але так мене чоловік розлютив перевіренням фактів, що я вирішила всім все пояснити. А то знайшлися співчуваючі бідному мужику, свавілля ж, дружина в телефон лазить.

Розповіла про його зради, як я це з’ясувала, як переконалася у своїй правоті, що після цього було. Багато хто змінив свою думку, тепер чоловік уже не жертва, а цап, яким він і є за фактом.

Дуже рада, що нам з ним нема чого ділити, майна немає, дітей немає, просто розлучимося і я забуду цей свій невдалий досвід як страшний сон.