Вони хотіли вигнати мене з дитиною на вулицю

Ніколи не чекала від них такої підлості… Проживши щасливо в цивільному шлюбі 3 чудових роки, ми з чоловіком вирішили одружитися. Спочатку все було добре, однак вже через два роки чоловік почав дивно поводитися, а потім перестав ночувати вдома.

Я швидко збагнула, що справа в іншій жінці й всіма силами намагалася зберегти сім’ю. У свої розборки ми мимоволі втягнули свекруху, яка спочатку прийняла мою сторону.

Але, рідна дитина ближче до серця, і, змовившись з чоловіком, вони почали пропонувати мені відступні, адже потрібно було терміново звільнити квартиру. Суми збільшувалися з кожним днем, але купити на такі гроші житло, навіть в найменшому місті я не могла.

Повертатися мені було нікуди, тому я оборонялася, як могла. Свекруха зрозуміла, що я вперта особа і почала тиснути на жалість.

– Ти ж хороша дівчинка, – говорила вона мені солодким голоском, – забирай речі, дитину і йдіть. У сина інша жінка, з якою вони будуть жити в цій квартирі.

Після таких розмов у мене просто волосся ставало дибки. Ще недавно улюблені внучка і невістка повинні були поступитися місцем коханці і виїхати жити до мами.

Далі просто почався жах – нам перерізали у квартирі дроти і ми з дитиною сиділи без світла. У нас потайки викрали холодильник, пральну машину і всю побутову техніку. Кожен раз, забираючи дитину з дитячого садка, я з жахом підходила до квартири, бо не знала, який сюрприз може мене там чекати. Дійшло до того, що у дитини почали забирати подарунки. Так вона залишилася без телевізора в своїй кімнаті і планшета, подарованих їй на день народження.

Дитина плакала, а я не могла пояснити їй, чому дорослі так роблять. Тепер вона дивилася мультики в моїй кімнаті.  Мене реально загнали в кут. Колишній чоловік на прощання забрав всю постільну білизну, залишить нам з донькою оду діряву підковдру, на якому ми повинні були спати. У хід пішли навіть килимки та стільці, не кажучи вже про м’які меблі.

І тут моє терпіння закінчилося. Подруга порадила звернутися до знайомого юриста, який вів весь мій  процес розлучення майже безкоштовно. У підсумку на суді на мене було вилито бруду стільки, що за все життя не відмиєшся. Але, закон на моєму боці.

Ми розміняли квартиру, а чоловік почав з небажанням сплачувати аліменти на дитину. Після такого сімейного життя нерви остаточно були зіпсовані. З усіма родичами чоловіка я повністю припинила відносини.

Про новий шлюб навіть думати не хочу, вже навчена гірким досвідом.