– Вона з сином розлучилася, а мене чому до внучки не підпускає? – журиться мама, зовсім забувши, хто посприяв розлученню

Мама зараз так журиться, що невістка не підпускає її до онуки. Вже, здається, всьому місту розповіла, яка в неї колишня невістка погана. При цьому мама якось дуже швидко забула, хто саме цьому розлученню посприяв, хто п’ять років братові на мізки капав і з іскри роздмухував полум’я.

Звичайно, зараз дуже зручно показувати із себе невинну овечку, але й невістка не дурна, вона розуміє, хто приклав руку до її розлучення. А мама там руку приклала ґрунтовно.

Аліна їй ніколи не подобалася, бо мама завжди мріяла, що син одружиться з донькою багатих батьків. Тільки для чого доньці багатих батьків виходити заміж за прохідного юриста, який отримує дванадцять тисяч на місяць?

Про це мама не замислювалася. Аліна сама приїжджа, у нашому місті опинилася після школи, коли вступила до університету. Сім’я у неї нормальна, не бідніша за нашу, просто живе в іншому місті.

Але мама все одно не злюбила невістку. Спочатку весілля намагалася зірвати, а потім братові вічно на мізки капала, роблячи щоразу з мухи слона.

Я взагалі здивована, що терпіння Аліни на п’ять років вистачило. Мама до них додому мало не щодня тягалася, бо “має право бачити сина та онуку”.  І в цих гостях завжди докопувалася до порядку, вмісту холодильника і того, як Аліна з дитиною управляється.

Причому завжди приходила за годину-півтори до приходу брата з роботи. До його повернення вона вже невістку доводила до сказу, а потім при сині сльозу пускала, мовляв, вона просто зайшла, бо скучила, а на неї тут невістка так гарчить.

Підло, брудно, але мама нічого поганого в цьому не бачила. Я братові казала, що йому треба мамі докоряти, але він все м’явся, це ж мама, вона ж образиться. А цього року мати взагалі страх втратила.

Стала брата підбивати на думці, що дружина йому зраджує. Безпосередньо не говорила, але підводила до цього висновку. Всі ці розмови “а чого це невістка зачіску змінила, а чого вона тепер фарбується, гардероб оновила, для кого намагається?” велися довго, а вода камінь точить.

Аліна насправді стала і до спортзалу ходити, і зачіску змінила, і гардероб. Але це пояснюється дуже просто – вона нарешті вийшла з декрету. Відповідь очевидна.

Але брат почав прислухатися до мами і влаштовувати дружині розбір польотів. Довго вони сварилися, поки не досварилися до розлучення. Це є закономірний фінал.

Аліна забрала дочку, звільнилася і поїхала до рідного міста. Брат тепер місця собі не знаходить, а мати всім скаржиться, що її до онуки не пускають.

– Вона з сином розлучилася, а мене чому до внучки не підпускає?

Мама вже кілька разів напрошувалась у гості, щоб побачити дитину, але була цілком чемно послана. Привозити дитину сюди Аліна теж не поспішає. І я її чудово розумію.

Я нічого не говорю ні мамі, ні братові. Брат повинен сам уже нарешті розібратися з усією цією ситуацією. Та й мамі нікого, окрім себе, звинувачувати не можна.