Вітя взяв на тиждень відпустку і зрозумів, що значить для його дружини бути домогосподаркою з дитиною

Вітя прокинувся від того, що його хтось лагідно бив по обличчю. Чому він вирішив, що саме лагідно? Тому що кожен удар супроводжувався словами “тато, тато, прокидайся, татко”. Хіба можуть удари, які супроводжуються такими словами, бути неласкавими?

На ліжку поруч із Вітьою, який намагався сховатись від проявів ніжності гралася його п’ятирічна дочка Катя. Саме вона плескала тата по обличчю і закликала негайно прокинутися. Навіть спроба сховати багатостраждальне обличчя під подушку не допомогла.

– Прокинувся! Прокинувся! Не прикидайся! – Катя вже скакала по батькові, постійно примудряючись потрапляти своїми маленькими п’ята в якісь болючі точки.

Вітя зрозумів, що виспатися в перший день відпустки йому не вдасться, і рішуче виринув з-під подушки, перехопивши дочку в стрибку і тим самим врятувався від удару п’яточками по багатостраждальному обличчю.

– Так, а ти чому не в садочку? — тримаючи на витягнутих руках весело регочучу дочку, спитав Вітя.

– А мене мама не розбудила, я не знаю, – Катя вивернулася з рук батька і побігла геть із кімнати. – Наздоганяй, тату!

Вітя взяв у руки телефон і відразу виявив повідомлення від дружини, в якому вона писала, що проспала і не встигла відвезти дочку в садок, тому дуже вдало, що Вітя має відпустку. Сам Вітя був зовсім іншої думки і щастя в цій події не бачив жодної краплі.

З боку кухні долинув звук розбитого скла і крик Каті, Вітя рвонув туди. Стартанув він хвацько, але ноги заплуталися в зрадницькій ковдрі, і Вітя ледь не зустрівся носом з одвірком, встигнувши в останній момент підкоригувати своє падіння і вивалитися в відчинені двері.

До кухні Вітя дістався рачки, але дуже швидко. Якби в Олімпійських іграх була дисципліна “спринт рачки”, Вітя точно перейшов би фінішну стрічку першим.

На підлозі кухні в солодких краплях полуничного варення блищали осколки банки, де воно раніше зберігалося. Поруч із цими заливаючись горючими сльозами ревіла Катя.

З’ясувавши, що дочка не забилася, не поранилася, а плаче від образи, що тепер нема з чим є бутерброди, Вітя видихнув з полегшенням. Катя була посаджена на табуретку з суворим наказом не злазити з неї, поки тато не дозволить, а сам Вітя беззвучно лаючись поганими словами почав ліквідовувати наслідки падіння банки варення.

Катя сиділа на табуретці, бовтаючи ногами та уважно стежачи за діями тата. Від розгойдування один тапочок не втримався на нозі і пролетівши по крутій дузі зустрівся з татовим чолом, після чого впав у калюжу варення, яку Вітя ще не встиг прибрати.

Зустрівшись з татовим поглядом, яки не віщував нічого доброго, Катя притихла, як мишеня під віником, і ногами більше не бовкала. А Вітя для надійності зняв з її ноги і другий тапочок.

З хрускотом розігнувшись після позапланового прибирання. Ліквідація солодкої плями зайняла більше часу, ніж він припускав. Час наближався до одинадцятої години, а він ще не снідав.

Та що він, дочка ще не снідала! Вітя обернувся до Каті, дивуючись, що вона не зажадала свій сніданок, але побачив, як вона витягає з вази останній пряник, і все зрозумів.

Але псувавати апетит – це одне, а нормально поснідати – зовсім інше. Відібравши у дочки обгризені ласощі, Вітя почав готувати яєчню.

Катя крутилася у нього під ногами, намагаючись допомогти і зробити свій внесок у цей процес. У результаті два яйця вона таки розбила, змусивши Вітю вдруге за день братися за тряпку.

Поки він стояв рачки, дочка вирішила, що тато – найкраща у світі конячка і видерлася йому на спину. Вітя був злий, голодний і не хотів витрачати час на марні суперечки з дочкою, розсудивши, що поки вона сидить на ньому, точно не зможе ще щось розбити.

Саме в цей момент йому вирішила зателефонувати дружина, яку дуже цікавило, чим вони займаються. Притискаючи плечем трубку до вуха, Вітя старанно витирав яєчну калюжу, яка вже подекуди стала присихати. Від сковорідки, що шкварчала на плиті, став доноситися виразний запах підгорілої яєчні.

Найбільше Віті хотілося встати і почати шаленіти, але якимось жахливим зусиллям волі він придушив у собі цей порив. Дружина у слухавці мовила щось про те, що домовилася після роботи зустрітися з подругою, тож вечеря на ньому. А ще пообіцяла скинути повідомленням список справ, які Віті належить зробити, якщо він у відпустці.

Дочка підгорілу яєчню їсти відмовилася, сказавши, що потерпить до обіду, а Вітя таки на чистій упертості змусив себе з’їсти свій кулінарний провал. Щоправда, коли прийшло повідомлення від дружини зі списком справ, він перестав відчувати смак їжі.

Справ виявилося стільки, що Вітя запідозрив дружину. Явно спеціально під його відпустку всі ці справи збиралися, інакше звідки б їх було стільки?

Поміняти постільну білизну, сходити в аптеку, забрати з ремонту взуття, прибити поличку і приготувати вечерю. А ще не забувати, що є дочка, яку треба вчасно годувати, покласти в обід поспати, після денного сну з нею погуляти та повторити пройдені літери.

Адже плани у Віті були зовсім інші! Перший день відпустки він повинен був почати добре виспався, поснідати, ну, або пообідати, там як вийшло б, потім посидіти пограти в приставку, а ввечері купити улюблений напій, рибку і завалитися дивитись якийсь фільм. А тепер що?

А тепер у нього купа справ і дуже активна дочка, яка вже двічі змусила його помити підлогу на кухні, хоча день ще навіть за обід не перевалився.

Можна було стогнати і навіть бунтувати, але Вітя вирішив упокоритися. Що там перше у списку? Змінити постільну білизну? Ну вперед.

Для Віті зміна постільної і так була неприємною процедурою, а коли навколо нарізала кола Катя, то взагалі.

– Тату, дивись, я привид із моторчиком! – Катя влізла в наволочку, яка закривала її до п’ят, і гасала в ній по кімнаті, поки з гучним “бам” не зустрілася з шафою.

На якийсь час Віті стало не до постільного. Дочка ревіла, як пароплавний гудок, Вітя приклав біля шишки на чолі дочки пачку морожених пельменів і посадив Катю дивитись мультики.

Ідея з мультиками стала справжнім порятунком, бо поки Катя заворожено дивилася на екран телевізора, Вітя встиг поміняти постільне, закинути прання та навіть почати пишатися собою.

Але вся гордість зникла, коли настав час годувати і укладати Катю на денний сон. Суп вона їсти відмовилася, і Віті довелося мало не на голові стояти, щоб умовити вибагливе чадо. Зовсім акробатичних етюдів від нього не вимагалося, але цибулю з морквою з супу Віті довелося виловлювати.

Зі сном не вийшло взагалі. Катя поверталася, зітхала, вимагала пити, казку, туалет і так по колу. Коли Вітя зрозумів, що вже сам засинає, вирішили, що денного сну не буде, але мамі вони про це не скажуть.

Вітя вирішив, що зараз повісить полицю, а потім поєднає прогулянку з дочкою та похід в аптеку та за чоботями. Дочці ж набридло дивитись мультики, і вона хвостиком ходила за батьком.

Коли прибиваючи полку Вітя потрапив собі на палець, він не зміг дати вихід емоціям. Поруч стояло п’ятирічне диво і пильно за ним спостерігало. Ті слова, що рвалися з тата, їй поки що точно знати не варто.

Потім були збори на прогулянку. Вітя невиразно уявляв, у що слід одягати дочку, а сама вона плуталася у свідченнях. Вирішивши, що зараз у чому тільки не ходять, Вітя виловив з шафи перші речі, що попалися, які здалися йому доречними для зимової прогулянки.

Звичайно, коли дочка вже одягнена і взута, їй захотілося в туалет. Віті потім вдягати заново дочку. В очах його вже хлюпало наближення божевілля, яке помітила навіть дитина. Катя хотіла поскаржитися, що колготки колючі та сповзають, але не наважилася.

На вулиці Катя спочатку набігалася на дитячому майданчику, не бажаючи з нього йти, потім бігала навколо тата всю дорогу до аптеки та майстерні з ремонту взуття, потім їй вистачило сил на добротну істерику в магазині, а по дорозі назад втомилася і попросилась на ручки.

Так і йшов Вітя, обвішаний пакетами і з дочкою напереваги, проклинаючи той день, коли йому здалося гарною ідеєю взяти собі тиждень відпустки.

Поки Вітя готував вечерю, йому доводилося постійно відволікатися, щоб то витягти з рота дочки шматок нечищеної моркви, то вихопити ніж, то перехопити пустотливі ручки, що тягнулися до розпеченої сковорідки.

Коли додому прийшла дружина, Вітя ладен був плакати від щастя. Нарешті його випробування скінчилися! Ось зараз вони повечеряють, а потім Вітя буде наданий самому собі.

– Слухай, так вдало все з твоєю відпусткою вийшло! Уявляєш, Катіну групу закрили на карантин! Тож цей тиждень вона точно просидить удома. Ой, Віть, ти що? Вітя, тобі погано?