Він казав, що все буде добре, я пішла заради нього з роботи, не розуміла, що роблю помилку

Раніше у мене була престижна робота. Будувала кар’єру, збирала на власне житло, машину, а потім зустріла майбутнього чоловіка. Одружились, вирішили завести дитину. Чоловік вмовив піти в декрет на 7 місяці, потім звільнитись, коли виплати закінчилися. Обіцяв, що буде забезпечувати мене і дитини.

Справи у нього на роботі завжди йшли добре. Коли першій дитині виповнилося півтора року, вирішили завести другу. Про те, щоб повертатися на роботу навіть не було розмов, тим більше я вже забула, як це: ходити в офіс вранці, стало лінь стежити за нововведеннями в професії.
А потім чоловіка немов півень клюнув. Почав дорікати мене в тому, що я нічим не цікавлюся, не хочу йти на роботу, сиджу на шиї у нього. Ось такий поворот. Спочатку я намагалась пояснити ситуацію зі свого боку, що доглядала за дітьми весь цей час, відновлювалася, потім вже скандалила. Але чим більше було сварок, тим більше він тиснув на мене і принижував. Я зрозуміла, що він відчуває себе головним, що я від нього залежна, адже все майно, яке у нього є, було у нього ще до нашого весілля, тому претендувати на нього я не можу. По суті, у мене немає нічого свого, ніяких накопичень.

Яка може бути причина такої різкої зміни ставлення до мене? Чому народження дітей перестало бути для нього чимось суттєвим, немов я всі ці роки просто була меблями в його квартирі …