Вікторія застрягла в ліфті і випадково почула, як чоловік зраджує їй з сусідкою. Поки вона сиділа, придумала, як провчити цю парочку
Спочатку Вікторія забула вдома телефон, коли запізнвалась на роботу. Помітила одразу, як вийшла з під’їзду. Вирішила повернутись і… Застрягла в ліфті на восьмому поверсі. А поки сиділа в ліфті і чекала, коли її витягнуть, почула голос Степан, свого чоловіка. Він був із якоюсь Інною.
— Інночка моя, — лагідно казав він. — Як я тебе люблю і чекаю не дочекаюся, коли ми знову будемо разом.
– Сьогодні ввечері і будемо, – відповіла Інна. — Чекаю на тебе після десятої.
— Сьогодні твій чоловік знову на нічній зміні?
– Він весь цей тиждень буде на нічній, – ніжно відповіла Інна. — Іде о пів на десяту, і о такій ж повертається. До речі, він скоро повернеться, нам треба поспішати.
– І чого ліфт так довго не їде? — нервував Степан.
Вони розмовляли пару хвилин біля дверей ліфта. Не відразу зрозуміли, що ліфт зламаний. А коли зрозуміли, то пішли вниз пішки.
У розмові, крім вищесказаного, Степан дякував своїй Інні за ті щасливі миті, які вони провели разом.
Спершу Вікторія не думала, що чує свого чоловіка. Мало хто там розмовляє ззовні. Але коли у розмові Інна назвала Степан на ім’я, а крім цього було згадано й ім’я самої Вікторії, вона, звичайно ж, зрозуміла, що чоловік її обманює із сусідкою по під’їзду. Із 46 квартири.
«От, значить, як! – подумала Вікторія. — Вона в тебе на восьмому поверсі живе. Добре влаштувався. Тепер я знаю, куди ти ходиш вечорами прогулятися, свіжим повітрям перед сном подихати. Зрозуміло, що це за повітря таке. Ну, я дам тобі подихати. На все життя запам’ятаєш».
Незабаром прийшли майстри та звільнили Вікторію. А в її голові вже дозрів план помсти.
Було близько десятої вечора, коли Степан, як завжди, вирішив піти прогулятися і подихати свіжим повітрям.
– Віка, – сказав Степан. — Я на годинку.
— То дощ на вулиці, — попередила Вікторія.
– Дощ?
— Може, краще не треба? Вийди на балкон, там і подихай повітрям.
– Балкон не підійде. Мені треба ходити. Розумієш? Мені треба рухатися. Для серця корисно. А на балконі багато не походиш.
— Та ж дощ?
— А я парасольку візьму. Під нею і гулятиму. Не промокну.
– Ну як знаєш. Моя справа попередити. Але краще б ти ні куди не ходив.
– Чому?
— Не твій день сьогодні, Стьопа.
— Ой не треба. Не вірю я у всі ці твої прикмети та передбачення. Все! Я пішов. Повернуся через годину-півтори.
Степан повернувся вже за півгодини. Тому що чоловікові Інни хтось зателефонував і повідомив, що його дружина зраджує йому. Із сусідом! Перш ніж відчинити двері, Вікторвч зачинила їх на ланцюжок.
— А парасолька де? — спитала Вікторія, трохи відчинивши двері. – І чому ти без одягу? Де твій костюм, плащ, черевики?
– На мене напали хулігани на вулиці! – сказав Степан. – Уявляєш! Забрали парасольку і зірвали весь одяг. І черевики забрали. Навіть по обличчю кілька разів ударили. Я хотів у поліцію бігти, але в такому вигляді сама розумієш. Та впусти ти мене швидше, мені холодно.
– Твої речі я зібрала, – сказала Вікторія. — Вони біля сміттєпроводу. Привіт Інні.
– Якій Інні?
– Із 46 квартири.
Вікторія зачинила двері і пішла дивитись телевізор.
«Добре, що наші діти вже виросли і роз’їхалися, — подумала вона, — не побачили такої ганьби свого тата».
Степан швидко добіг до сміттєпроводу. Там він виявив валізу. Відчинив. Одягнувся. Через деякий час вийшов із під’їзду.
Тут з’ясувалося, що телефон залишився у 46 квартирі. Вирішив повернутися, щоб попросити телефон у Вікторія та… Застряг у ліфті. Тому що у всьому будинку відключили подачу електроенергії. До речі, він також, як і Вікторія, застряг на восьмому поверсі.
А на той час, коли дали електрику, і Степан зміг вийти з ліфта, Вікторія вже пішла на роботу. А ключів від квартири, яка належала дружині, Степан не мав.
А коли Степан спускався вниз (він про всяк випадок вирішив іти пішки), то на восьмому поверсі зустрів Інну. Вона теж була з валізою і чекала на ліфт.
– Мій телефон у тебе? — спитав Степан.
– Так, – злякано відповіла Інна. — І речі твої також.
– Це добре.
Далі вони вже спускалися на ліфті. Разом. Але викликані таксі розвезли їх у різні боки.