В моєму містечку є чудове кафе. В тому ж будинку відкрилось ще одне – повна копія того чудового кафе

Є маленьке чудове кафе. Воно розташоване у великому старовинному будинку. Затишне, з м’яким підсвічуванням, зручними кріслами. І співробітники милі, привітні, обслуговують дуже швидко. У цьому кафе подають жасминовий чай у прозорому чайничку, – у чаї є й крихітні білі бутони. Yе пакет у чайнику заварюють, справжній чай.

І печиво подають. Самі печуть чудове печиво на чистому вершковому маслі. І печені яблука з корицею для тих, хто не їсть борошняне. Дуже славне кафе. Називається воно, припустимо, “Чай та печиво”. Припустимо, тому що це не реклама. А повчальний приклад.

У тому ж старовинному будинку є ще одне кафе. Неприємне. Там подають покупне несмачне печиво. І чай неприємний, вода, а не чай, – великий паперовий пакет покладуть у окріп, ось вам і чай. І чекати довго. І співробітники байдужі та холодні. І брудновато. І незатишно. І ціни набагато вищі…

І називається це кафе, припустимо, “Печиво і чай”.

При цьому у другому кафе також багато людей. Приблизно як у першому закладі. Деякі дивуються: що тут хорошого? Начиталися чудових відгуків, подивилися на зірочки в “оцінках”, від знайомих почули. Прийшли. І сидять з  неприємним чаєм та несмачним печивом. Як же так?

А це тому, що будинок один. І назви закладів майже однакові. І страви у меню називаються однаково. Навіть форма співробітників схожа і на колір столів. Тільки у хорошому кафе столи чисті та з гарного матеріалу.

І погане кафе практично обкрадає гарний заклад. Продають дешевку втридорога, а люди приходять помилково. Їм зовсім інше кафе рекомендували! Але вони помилились. І віддали свої гроші, витратили час у поганому закладі. У клоні. У вампірському кафе.

Так ось до людини приєднається хтось. І намагається копіювати, бути ближче, робити те саме. Або тексти присвоюють чужі, – імітують чужий талант. І те, що має дістатись по праву одному, ділиться на двох і дістається іншому. Хитренькому і підлому клону.

Ось тому так неприємно, коли хтось поряд з вами влаштувався і почав копіювати вас. На роботі, у мережі чи просто у житті. Ця людина забирає вашу енергію, ваші гроші, паразитує на вас. Хоча до вас вона не лізе. Сама собою існує. В окремому приміщенні. Але до нього стікається ваша енергія, образно говорячи. Вона процвітає за ваш рахунок.

А ще вона завдає вам шкоди, така людина. Адже хто відвідав друге кафе, той відплюватись не може. І всім розповідає, яке це бридке місце.

Клони ні на що добре не здатні. Вони можуть лише паразитувати на інших. І губити тих, на кому паразитують.

Якщо хтось почав вас копіювати чи присвоювати вашу працю, ваші ідеї, проекти, висловлювання, манери – треба виявити обережність. Відійти якнайдалі. Це не завжди можливо. І маленьке кафе готується до переїзду, хоча місце дуже гарне. Бо далі так існувати неможливо. Вижив їхній клон.

І це повчальний приклад із життя про те, навіщо нас копіюють і надають наші ідеї та плоди праці. І чим закінчується копіювання для того, хто створює гарне…