– Ти прикривається дітьми, щоб не виходити із зони комфорту … Подумай про те, що буде далі!

У Ольги троє дітей дванадцяти, десяти та шести років, лабрадор, кошеня, якого старший син недавно підібрав на вулиці, і морська свинка в клітці. З дітьми вона з самого народження справляється сама, з невеликою допомогою працюючого чоловіка, без бабусь і нянь.

– Звичайно, діти вже не немовлята, безперервного нагляду давно не вимагають, – каже Ольга. – Але ось парадокс – вільного часу у мене нітрохи не більше, ніж раніше. Одного на танці треба вести, іншого в басейн, третю – до стоматолога. А ще ж  уроки, заняття, ранки всякі! Потрібно і почитати, і поспілкуватися, і кіно подивитися разом …

Домашню роботу теж ніхто не скасував. Ольга багато готує, до того ж у них велика чотирикімнатна квартира з двома санвузлами, так що і прибирання вистачає. У домі в Ольги завжди чистота і порядок, попри велику сім’ю і наявність тварин. До того ж не тільки в кімнатах, але і в шафах, і на кухні.

– Так у мене вже своя система, кожен день прибираю певну ділянку у квартирі, – пояснює вона. – Сьогодні один, завтра інший, потім третій. Головне – не вибиватися з графіка! Тому що інакше можна загрузнути в хаосі …

Розслабитися Ольга собі не дозволяє, господарство веде сумлінно. Вона регулярно пече пироги, млинці й торти, варить варення і консервує овочі. У вихідні у них часто збираються гості і Ольга з задоволенням накриває столи для друзів – попри те, що це досить клопітно. Хатню робітницю, ну або хоча б тітоньку для допомоги по господарству, Ольга не наймає принципово, хоча чоловік не раз пропонував.

– Не хочу, щоб чужа людина господарювала в моєму домі! – пояснює вона.

Ольга встає о шостій ранку, готує сніданок, гуляє з собакою, будить дітей і чоловіка. Всіх збирає, одягає, заплітає дочці коси. Стежить, щоб ніхто не забув альбом для малювання і змінне взуття, везе молодшого в сад, поки чоловік відводить старших до школи, повертається і береться за справи. На підготовку, прибирання та магазини є час тільки до обіду, бо потім розклад щільне. Забрати, погодувати, відвезти на заняття, посадити за уроки …

Перед вечерею все йдуть гуляти в парк з собакою або просто зустрічати тата з роботи. Потім повертаються, їдять, збирають речі на завтра, миються, читають, повторюють заданий напам’ять вірш або діалог з англійської, укладаються в ліжко …

Ольга лягає пізніше всіх – їй треба ще помити взуття і прибрати на кухні, цих справ на ранок вона не залишає ніколи. Не ляже спати, поки все не прибере. І нехай посуд миє посудомийна машина, – цей агрегат треба ж ще завантажити та розвантажити. Так само як і пралку, до речі, білизну з якої потрібно буде потім ще розсортувати та погладити і постільна теж. А це, на хвилиночку, чотири-п’ять повноцінних комплектів – за кількістю ліжок. Загалом, Ольга весь час в справах і в русі, як білка в колесі.

– При цьому мама вважає мене ледаркою! – сміється вона. – Весь час в приклад наводить молодшу сестру, Віку. Вона у нас працьовита і молодець, на відміну від мене, стільки років просиділа вдома …

Віка працює бухгалтером в невеликій фірмі – не головним, а рядовим. Встає о сьомій ранку, працює з дев’яти до шести, додому повертається о сьомій вечора – за її словами, вичавлений, як лимон. Вдома Віка на тижні не робить нічого, на це просто немає сил, хіба що вечерю готує. Що-небудь простіше – сосиски, гречку, макарони, напівфабрикати з найближчої кулінарії. Білизна Віка не гладить, торти не пече, підлогу миє тоді, коли є сили, тобто дуже рідко. У вихідні вона, як правило, лежить в ліжку, спить, читає, тупить в інтернеті –  змушуючи себе зробити тільки ті справи, без яких уже не обійтися.

– Проблема в тому, що у Віки на дитину сил не вистачає, – розповідає Ольга. – Зростає малюк, як трава. «Іди пограй, мультики подивися, займися чим-небудь, мама втомилася» … І навіть у вихідний в парк їх витягнути не можемо. Який парк, каже, ти що? Ти не працюєш, тобі не зрозуміти …

Мама Віці дуже співчуває, а на Ольгу дивиться осудливо. Вона переконана, що старша дочка нероба і ледащо, а її сестра просто вимотується на роботі. Хоча робота у Віки сидяча, не найскладніша, не напряжна, без затримок і переробок, біля інтернету і кухні з плюшками за рахунок фірми і кавоваркою …

– Якщо жінка не хоче працювати, вона ледащо! – безапеляційно заявляє мама Ольги. – Ти прикривається дітьми, щоб не виходити зі звичної шкаралупи, із зони комфорту … Подумай про те, що буде далі! Чи зможуть пишатися діти такою мамою?

А ви теж вважаєте, що слова «домогосподарка» і «ледащо» – синоніми? Чому у нас прийнято ставитися до жінок, які сидять вдома і смажать котлети, як до нероб? А може це так і є? Придумують собі купу якихось непотрібних обов’язків, для чогось прасують підковдри, тягають дітей на гуртки та перевіряють уроки у семикласників …