Теща та свекруха все життя ворогували, але коли знайшли спільного ворога, стали найкращими подругами

Моя мати та свекруха Олена Сергіївна з першого погляду один одного не злюбили. Батьки взагалі не схвалювали наш шлюб із Вадимом. Навіть народження онуки не примирило двох шкідливих бабусь.

Моя мати рано пішла на пенсію. У неї завжди були захоплення: квіти на дачі, йога, танці. А ось Олена Сергіївна жила за принципом “не задовбала – не молодець”. Вона працювала на дві ставки, доглядала город.

Наша дочка Аліна росла розумною слухняною дівчинкою. Вона любила бабусю Надю, із задоволенням їздила до моїх батьків у гості. Олену Сергіївну Аліна теж любила, але менш охоче відвідувала. Адже бабуся Олена завжди була зайнята і їй було не до маленької внучки.

– Ця Олена Сергіївна експлуатує дитячу працю і зовсім не приділяє уваги дівчинці! – обурювалася моя мама.

– Твоя теща – ледащо. Вона й Алінку вчить. Краще привези дівчинку на літо до мене. Я її і до праці привчу, і буде самостійніша вона! – капала Олена Сергіївна на мозок моєму чоловікові.

Час минав, вгамувати протистоянь бабусь ми так і не змогли.

Якось ми покликали на шістнадцятиріччя Алінки обох бабусь. Мама вирядилася в найошатнішу сукню і подарувала внучці дорогий браслет.

Олена Сергіївна одягалася скромно, дорогі подарунки ніколи не робила. Вона чітко зрозуміла, що сваха забажала її принизити. Була огидна сварка, після якої ми категорично відмовилися від сімейних посиденьок.

І ось наша розумниця-красуня Аліна у 20 років заявила, що виходить заміж. Ні, не через вагітність, а через велике кохання. Відмовляти її ми не стали – наречений Максим нам усім припав до душі.

Моя мама подарувала Алінці приголомшливу сукню, Олена Сергіївна допомогла з овочами та фруктами на весільний стіл. Багато взяли на себе батьки Максима.

Ростила хлопця переважно бабуся Ганна Захарівна. Мати та батько Максима були зайняті справами фірми. Бабуся повністю замінила онуку батьків.

Головною тривогою під час підготовки до весілля була ворожнеча моєї мами зі свекрухою. Ми вирішили розсадити їх якнайдалі один від одного.

Виявилося, Ганна Захарівна мала свій погляд на те, як посадити гостей. На весільному бенкеті владна стара жіночка жестом вказала Олені Сергіївні її місце в кутку. Свекруха обурилася, але виду не подала. Але ось дивно – за сваху заступилася моя мати!

– Що це за командирша тут така? Олена Сергіївна, між іншим, виховувала Алінку як дочку! Буде тут ще якась стара вказувати куди сісти! – вигукнула мама. Вона підхопила свекруху під руку і повела її в інше місце.

На цьому дива не скінчилися. На столі було багато елітних міцних напоїв. Рідня Максима постаралася, адже на банкеті були поважні гості. Мої батьки, від цього, скромно відмовлялися.

– Надюш, я тут принесла дещо, – Олена Сергіївна зніяковіло витягла з-під столу пакет із великою пляшкою домашнього сaмoгону.

– Свій, домашній? – ковтаючи слини, спитав тато.

– А як же! – гордо відповіла свекруха і, притискаючи палець до губ, показала жестом, щоб свати передали їй чарки.

Батько зустрів тут своїх знайомих та спілкувався з ними, але мама не сумувала. З Оленою Сергіївною вони просто відірватися один від одного не могли.

Усе обговорили – і яка Алінка красуня, і який Макс розумний, а ще домовилися поїхати на дачу спочатку до Олени Сергіївни, потім до моїх батьків. Плани було реалізовано найближчими днями після весілля.

Мама в гостях охоче поколупалася на городі і навіть посадила для свахи кілька кущів троянд. А у нас тато поставив спеціально для Олени Сергіївни шикарний гамак – щоб нарешті вона відпочила від нескінченної роботи!

Ці дві жіночки постійно зустрічалися, а в проміжках розмовляли телефоном. Про все вели бесіди, але улюбленою темою стала Ганна Захарівна. Ось кому тепер перемивали кістки наші дорогі бабусі!