– Син вирішив брати квартиру в іпотеку, жити будуть в ній! Майбутня невістка в свою квартиру приймати чоловіка категорично не хоче
Синові Ірини Андріївни, Івану, двадцять вісім років, його наречена Марина – трохи молодше. Вони прекрасно виглядають разом – високі, симпатичні, веселі, чимось невловимо схожі. У них ніжні, романтичні відносини. Зустрічаються вони з минулої осені – саме зустрічаються, а не живуть разом. Так вони вирішили. Спільне життя почнуть тільки після весілля, що відбудеться через місяць.
Зараз Іван квартиру знімає, а Марина живе у своїй, подарованій на двадцятиріччя батьком. Тато її залишив сім’ю, коли дочці не було і п’яти років. У вихованні дитини участі не приймав, аліменти платив рідко, а кілька років тому раптом розкаявся. Почав дзвонити, спілкуватися, зустрічатися, а рік тому зробив дочці просто-таки королівський подарунок – однокімнатну квартиру в новому будинку.
– Це компенсація за недоплачені аліменти! – сказав він.
Марина квартиру з вдячністю прийняла, відремонтувала, обставила на свій смак, заселилася і живе.
Іван теж з дванадцяти років росте без батька, але розраховувати на подібну щедрість йому не доводиться.
– Колишній чоловік всі копійчані аліменти чесно виплатив свого часу, – з невеселим зітханням розповідає Ірина Андріївна. – Тепер совість у нього чиста …
Втім, Іван не сумує. З четвертого курсу він живе окремо від матері – спочатку знімав кімнату у квартирі разом з приятелями, в останні роки – квартиру. А тепер ось бере в іпотеку двушку …
Слово «іпотека» Ірину Андріївну лякає, в її уявленні це кабала на багато років. Платити доведеться значну частину зарплати як мінімум десятиліття. А якщо щось з роботою? А якщо зі здоров’ям? Ні, ну можна було б пограти в ці ігри, якби виходу більше ніякого не було. Але тут у нареченої є квартира, заїжджай і живи. Навіщо ускладнювати?
– Ні, Марина права, не по-чоловічому це якось, прийти в її квартиру на все готове! – каже Іван. – Треба свою заробляти!
Свою однокімнатну, як з’ясувалося, Марина буде здавати, за порадою своєї мами. Гроші від здачі підуть їй «на різні дрібнички». Ну не іпотеку ж за чоловіка вона буде платити? Забезпечувати сім’ю і заробляти повинен чоловік, впевнена дівчина …
А як вважаєте ви – це дикість, маючи свою квартиру, змушувати коханого чоловіка після весілля лізти в іпотеку? Якщо ще до весілля дівчина ділить майно, то чи вийде щось путнє з такого шлюбу?..