Свекруха нарешті оцінила мене гідно, але вже дуже пізно

Поки ми жили з Вадимом, я для свекрухи завжди була погана. Гарною я стала тільки після розлучення, і сміх, і гріх. Нова невістка виявилася ще гіршою, тому Любов Михайлівна тепер спить і бачить, як би нас із Вадимом знову звести. Але потяг уже пішов.

Коли ми з Вадимом побралися, то одразу прийшли жити до його мами. Грошей хотіли назбирати на свою квартиру. Це, мабуть, і було найсерйознішою помилкою. Можливо, якби ми жили на зйомній квартирі, було б все зараз по-іншому, але що трапилося, те трапилося.

Любов Михайлівна з перших днів взяла мене в обіг. Вчила розуму, чіплялася з будь-якого приводу і безупинно скаржилася на мене синові. Мовляв, звідки це він мене таку безруку й уперту взяв.

– Я їй слово, вона мені десять! Це що таке?

Я просто пояснювала, що якщо до такого наваристого бульйону ще й таку жирну піджарку робити, то підшлункову можна посадити. А у Вадима і так проблеми по цьому є, і я почала розуміти, звідки вони взялися.

Я й прасувала не так, і готувала не те, а в прибиранні від мене взагалі толку не було, як говорила свекруха. Вона після мене демонстративно навіть посуд перемивала.

Звичайно, моє терпіння теж не безмежне. Я просила чоловіка з’їхати або хоча б поговорити з мамою, щоб вона від мене відв’язалася, але чоловік був на боці мами.

– Вона тобі щось погане радить? Ні. Вона старша за тебе, життя прожила, можна і прислухатися. Їй ось більше робити нічого, як до тебе чіплятися. Нормально роби і проблем не буде.

Мене вистачило на рік. Потім я зібрала речі та повернулася до батьків. Чоловік за мною не пішов, вважаючи, що я вчинила некрасиво. Ми ще пару місяців помайтали, потім зрозуміли, що це все марно, і подали на розлучення. Ділити нам особливо не було що, розійшлися мирно.

Любов Михайлівна тріумфувала. Вона навіть до РАЦСу прийшла, щоб особисто переконатися, що ми розлучилися. Мені здається, це був найщасливіший день її життя.

З моменту розлучення минуло вже три роки. Нещодавно Вадим одружився вдруге. Містечко у нас невелике, тому чутки розлітаються моментально. Я сама вже теж у стосунках, але заміж поки що не поспішаю. Тому злості чи образи на нову дружину Вадима у мене не було, я подумки побажала їй сил і удачі, їй вона знадобиться.

Але виявилося, що знайшлася зубастіша щука за мою вже колишню свекруху. Невістка жваво потягла чоловіка на орендовану квартиру, куди Любов Михайлівна допускається тільки на великі свята. Лізти у свої справи невістка, мабуть, теж не дає. А для свекрухи це справжня трагедія.

Я нещодавно зустріла Любов Михайлівну в супермаркеті, так вона сама підійшла, під лікотк мене підчепила і давай скаржитися, яка погана дружина дісталася Вадиму.

– Інша справа ти ось була, і господиня чудова, і спокійна. А ця – це істеричка! Готувати крім яєчні та макаронів нічого не вміє, ще й огризається постійно. І чого вам із Вадиком не жилося? Така гарна пара була!

Я ледве дар мови не втратила. Це мені каже свекруха, яка тільки джигу не танцювала під час нашого розлучення? Та сама, яка мене безрукою називала? Дива якісь.

Колишня свекруха мені ще довго жалілася, а потім узагалі завернула, що непогано б нам із Вадимом назад зійтись.

– Та вона на твоєму тлі взагалі не виглядає. Ти ж у нас он якась красуня. Може у вас із Вадимом ще й складеться? А приходь завтра в гості, на чай. І Вадим прийде. Посидимо, чаю поп’ємо, не чужі люди.

Я сяк-так утрималася від істеричного катання по підлозі, стримано подякувала за запрошення, але сказала, що маю справи-турботи, та й наречений ревнивий. Тому чаї – це без мене.

Ось як цікаво виходить. Цікаво, а якщо Вадим і з цією дівчиною розійдеться і з іншою одружиться, свекруха також ходитиме до другої невістки скаржитися на третю?