Сусід обгородив мою дачу високим парканом

12 років тому зі мною сталась дуже цікава історія.  З грошима тоді було скрутно, хорошу роботу довго не міг знайти. Була в мене дача за 50 км від міста, правда зовсім бідненька.  Тоді я все будинок хотів будувати, навіть фундамент був, але жив я в старому сараї. Паркану як такого не було з одного боку.

В той час сусідню ділянку, точніше відразу 3 викуповує якийсь дуже багатий Буратіно. Чесно – мені він відразу ж не сподобався, якийсь надто нахабний та підозрілий. Жив він у невеликому будиночку, прямо поруч зі мною, а собі будівництво велике почав. І ось буквально за 3 місяці він звів 3-х поверховий елітний особняк. Приходить до мене і каже:

– Ось у тебе фундамент є, а чого ж ти не будуєш нічого? Сарай твій давно пора знести, всю картину псує.

– Так фундаменту вже багато років. Грошей немає на будівництво. Будуть – побудую.

Варто сказати, що моя дача була крайня і з якоїсь задумом радянських архітекторів від моєї дачі до сусідньої був прохід. Тобто не було нормального паркану на межі. Але з мого боку була дорога, через яку всі заїжджали.

Приїжджаю якось на дачу, дивлюся – робочі зводять величезний 3-х метровий алюмінієвий паркан на моїй дачі! Якщо чесно сказати – я був дуже здивований. Іду до сусіда, а він мені й каже:

– Я не можу дивитися на твою убогість! Будеш жити за парканом і не з’являйся більше мені не очі! Сказати що я був здивований –  це нічого не сказати. Ну гаразд, що поробиш. Поставили мені вони великий паркан. А мені чомусь так прикро стало, за своє життя, за цього сусіда. Але як з ним боротися? Та й паркан непоганий був, тільки високий вже зовсім.

Дочекався я осені й акуратно зменшив висоту огорожі до 2 метрів. Нормально так стало. Решту  успішно на метал здав. Ще й бонус отримав.