Сестра здала гараж покійного батька в оренду, але мені про це вирішила не казати

Зброя будь-якої жінки – хитрість і удавання. Вже стільки разів із цим зіштовхувався, а життя мене нічого не вчить!

На зло, в нашій сім’ї саме такі представниці слабкої статі й зібралися – не родина, а клубок змій. І я не перебільшую!

Я й з першою дружиною розлучився саме тому, що вони всі разом із моєю матір’ю та молодшою сестрою ледь мене в могилу не звели!

Моя сестра Аліна – це взагалі окрема тема. Адже батьки думки старшої дитини не питають, коли молодшу заводять.

А потім починається: «Сергію, побудь із сестрою! Поступися, ти ж старший! Пожалій її, вона ж дівчинка!» А це не дівчинка, а якийсь хижак у спідниці.

Алінка молодша за мене на чотири роки, але з дитинства по-дорослому вміла маніпулювати батьками й завжди отримувала найкраще. А мама завжди беззастережно ставала на її бік.

Батько ж виховував мене в дусі справжніх чоловіків, тому й вимагав поступатися жінкам та виконувати їхні примхи.

От і допоступався! Вже три роки, як його немає з нами – не витримало велике серце всіх цих клопотів.

Після смерті батька у мене додалося власних турбот – ми з Валею, моєю другою дружиною, нарешті з’їхалися й офіційно зареєстрували шлюб.

А тим часом Алінка забрала татову машину й із орендованої квартири перебралася назад до мами. Я вважав, що розбиратися з питаннями спадщини – нижче моєї гідності.

Я просто попросив матір нічого не продавати й не ухвалювати жодних рішень без моєї згоди. Ну, їздить сестра на батьковій машині – нехай, невелика проблема. Автівці вже майже п’ятнадцять років, дорого не продаси.

А цього року й моя Валя сіла за кермо. Ми трохи піднакопили грошей і взяли їй невеличку корейську машину в кредит.

Дві автівки в домі – це два комплекти гуми й купа всілякого автомобільного приладдя. Тож настав час і мені скористатися нашим сімейним гаражем – як і сестра, я маю на нього право.

Ключі у мене були: після татової хвороби доводилося часто їздити в гараж, а дозволу у матері й сестри питати я не зобов’язаний.

У вихідний я завантажив різне барахло в машину й поїхав до батькового гаража. Перше, що мене приємно здивувало – ворота пофарбовані свіжою фарбою.

«Молодець, сестричко!» – навіть подумки похвалив я Аліну.

Але на цьому радісні відкриття скінчилися. Я виявив, що сестра змінила замок на дорожчий та надійніший, і жодним словом про це не обмовилася! Що ж вона там такого цінного зберігає? Машину ж у дворі лишає.

Стоячи, як дурень, посеред гаражного масиву з непотрібною зв’язкою ключів, я набрав номер сестри:

– Аліно, привіт! Стою біля нашого гаража й зайти не можу. Навіщо ти замки поміняла? І мені нічого не сказала. Хто так робить?

– А що тобі знадобилося в гаражі? Чого ти туди завалився без попередження? – досить хамським тоном відповіла сестра.

– Треба – от і приїхав. Я тебе попереджати не зобов’язаний. Мені треба літню гуму покласти, – відповів я.

– Звісно, накупити купу машин для сім’ї ви здогадалися, а про все інше й не подумали? Хай твоя Валечка шини на балконі зберігає. Я гараж в оренду здала, – продовжила Аліна.

– Що?! А хто тобі дозволив? Чому зі мною не порадилася? Я проти! – розпалився я.

– Ну, ти ж дві хвилини тому сказав, що питати тебе про гараж не вважаєш за потрібне. Чому тоді я маю з тобою радитися? Єдина людина, чиєї згоди мені було потрібно – це мама. А вона не проти. Якщо від рідного братця допомоги не дочекаєшся, то хоча б із гаража копієчка капатиме, – заявила сестра.

– Та я цей гараж власними руками допомагав батькові будувати, поки ти по чоловіках бігала! І допомагати я тобі не зобов’язаний. Здорова молода дівка: бракує грошей – знайди багатого чоловіка або другу роботу! – сердито відчитав я нахабу.

– Такими темпами ти не тільки права на гараж, а й на батьківську квартиру позбудешся. Ще гидоти від тебе не чула! – гаркнула Аліна і кинула слухавку.

А от ця заява мене вже занепокоїла. Мама ж у всьому цій хамці й маніпуляторці потурає, тож я взагалі не здивуюся, якщо одного чудового дня вона і гараж, і квартиру на сестру перепише.

Треба втрутитися в цей процес і врегулювати всі правові відносини. Дарма я все це пустив на самоплин!