Родичі набридли зі своїми непроханими порадами, але я їх перехетрила

Після народження первістка мене почали постійно допікати родичі – як треба займатися дитиною, що треба робити і взагалі давай народжуй другого.

Особливо наполегливо в цьому питанні виступала мама, яка, хоч і жила далеко і не брала активної участі в житті малюка, але вважала свою думку особливо важливою.

Згодом мені це настільки набридло, що я пішла ва-банк. Я почала здійснювати незліченні дзвінки ночами – мамі і всім родичкам, які були надто скрупульозні.

“Ти ж досвідчена, знаєш, що робити… А як? А що? А які колискові ти знаєш?”

Я намагалася витратити якнайбільше часу на розмову, дізнаючись найтонші подробиці, але в результаті все одно чинила по-своєму, демонстративно.

І бінго – я перемогла! Через приблизно місяць таких настирливих дзвінків родичі зрозуміли, що їхні закиди та вимоги не дають результатів.

Вони відстали і перестали нав’язувати свої поради та очікування. Тиша та спокій. Всі зрозуміли, що краще сидіти спокійненько і мовчати.