Подруга розлучилася з чоловіком і вирішила, що я за неї скрізь платитиму, поки вона не знайде собі нового спонсора

Подруга любить повторювати, як мені неймовірно пощастило, що в мене чудовий чоловік, який мене любить. Наче я якась жебрачка з великої дороги, а він мене знайшов і врятував! Навпаки, це мій Вадик за мною бігав, а я ще думала, чи виходити за нього.

Але на Ксюшу гріх ображатися принаймні за слова. Вона рік тому розійшлася з чоловіком, з яким прожила дванадцять років. Нічого оригінального – її чоловік пішов до своєї секретарки. Гаразд, хоч дітей у Ксенії немає, це додало б складності і так непростої ситуації.

Але чоловік Ксюші вчинив по-людськи – залишив їй квартиру після розлучення. Це дуже важливо, хоча вона сама так не вважає:

– Женя, це мінімум того, що він мені винен за свої зради!

– Ксюша, я розумію, що ти засмучена, але за законом він взагалі міг все розділити навпіл… – парирувала я.

– Я б тоді його новій пасії всі її біляві патли видерла! – мало не плачучи, відповідала подруга.

Тому спокійно та логічно цю ситуацію поки що обговорити не виходить.

Ускладнюється ще тим, що Ксенія ніде не працює. Вона вийшла за свого чоловіка, коли прийшла працювати після університету в якийсь ненависний їй проєктний інститут і була рада втекти звідти за першої нагоди. Чоловік заробляв дуже добре, тож подруга обрала роль домогосподарки.

Якісь кошти в неї залишилися, але й вони колись закінчаться. Я весь час Ксенії пояснюю, що тягнути не можна, їй треба якнайшвидше вставати на ноги. Була готова навіть у нашу компанію її помічником менеджера пристроїти, але подружка визнала цю пропозицію образливою.

І як показало життя, висновки з моїх закликів піти на роботу вона зробила зовсім інші.

Кілька тижнів тому ми з ще однією нашою подругою зустрічалися у кафе після роботи. Ксенія приїхала з дому – вся свіжа і запашна:

– Що так дивишся? Мені тепер чоловіка шукати треба! – чи то пожартувала, чи то всерйоз прокоментувала вона своє вбрання та макіяж.

– Чоловіків не в кафе шукати треба, – відповіла зітхнувши я.

Ми просиділи години дві – поїли, випили вина та попросили рахунок. Зазвичай ми все з подругами ділимо на трьох, але Ксенія мені шепнула: «Заплати за мене, будь ласка! Потім віддам»

Я не надала цьому значення. Але гроші – а там було таки більше тисячі – Ксюша мені так і не повернула.

Я не стала їй нагадувати про це. Мало що сталося – людина могла забути, адже вона зараз непростий період проживає.

Ще через тиждень нам запропонувала зустрітися інша подруга – вона повернулася з відпочинку в Туреччині з подарунками. Наприкінці вечора ситуація повторилася – Ксенія знову попросила заплатити за неї, а цього разу вона там одного алкоголю випила, мабуть, тисячі на три!

Я вирішила серйозно поговорити з подругою і з’ясувати, в чому причина такої поведінки – адже вона не бідує, а матеріальне становище у неї навіть краще за моє!

– Ксюш, а що за проблема з оплатою рахунку у кафе? – Запитала я її якось при розмові по телефону.

– Немає жодних проблем. Це моя тактика. Упевнена, ти зрозумієш та підтримаєш, – відповіла подруга.

– Слухаю уважно, – сказала я.

– Ну, розумієш, ти ось увесь час женеш мене на роботу. А куди я влаштуюсь? І що отримуватиму – якісь копійки? – продовжила Ксюша.

– Це не копійки. Можна повчитися і нормальну зарплату отримувати, – я не погодилася.

– Я краще все вигадала. Поки добре виглядаю, активно вкладатиму в себе і шукатиму чоловіка. Мені чоловік потрібен, Жень. Я сама не проживу, – підсумувала вона.

– Так. І яке до цього стосується неоплата рахунків у ресторані? – запитала я, хоча вже почала здогадуватися.

– Ну як – ти ж у нас при чоловіку. Ви не бідні. Що, тобі шкода за мене заплатити в кафе? Я ж одна, мені тепер треба вибирати, на що гроші витрачати! – ображено відповіла подруга.

– Тоді думай одночасно, хто замість мене за тебе заплатить! Ти мене зовсім за недалеку, чи що, тримаєш? Ми з чоловіком оремо цілодобово не для того, щоб тебе годувати. У нас син росте, якщо пам’ятаєш! – розлютилася я.

Після цієї розмови я вперше всерйоз задумалася – а може, у чоловіка Ксюші були причини розлучитися з нею? Якщо вона зі мною такі вистави показує, то що собі з чоловіком дозволяла?

У будь-якому разі, я цю нахлібницю на шию собі саджати не збираюся. Шлях вчиться жити самостійно!