Подарунок з комісійного на ювілей
Минулого місяця ми повинні були піти на ювілей до колеги чоловіка. Назару виповнилось 35 років. Оскільки наша дочка захворіла, я залишилася вдома. Чоловік пішов сам, запевнивши мене, що прийде не пізніше 9 вечора.
Він прийшов навіть раніше, але в незрозумілому настрої, на кшталт зі свята, а веселощами й не пахне. Я уклала дочку спати й почала розпитувати …
Запрошених було всього три пари. На подарунок всі вирішили разом скинутись. Хлопці тиждень обговорювали, що подарувати другу-імениннику, загальний чат у Вайбері був вщерть забитий картинками та посиланнями. Серед варіантів:, ігрова приставка, крісло-качалка, велосипед, валіза з інструментами, якась модна вудка, щось з тематикою «танчики» – любить він в них вечорами рубатися та інше …
Відштовхувалися вони від інтересів Назара, але найбільше сподівалися на його дружину – хто, як не вона, повинна знати, про що мріє іменинник. І вона сказала, що знає, але нікому не скаже, щоб не проговорилися і не зіпсували сюрприз. Всі перевели їй гроші на карту і розслабилися.
Час пролетів швидко, дружина Назара відзвітувала, що подарунок куплений, потайки доставлений і захований, в призначений день всі, крім мене, вирушили веселитися. Все йшло чудово. Дружина іменинника не тільки накрила смачний стіл, але і підготувала невелику розважальну програму. Начебто і не діти вже, а все з задоволенням пограли у приставку, , тости складали з випадкового набору слів, насміялися досхочу.
Іменинника привітали, корону подарували, медаль повісили, грамоту вручили – в загальному стандартний набір. А потім прийшов час вручати подарунок. Під звук барабанного дробу, включеного на мобільнику, дружина легким рухом руки відчинила двері комори – на порозі стояла посудомийна машина, прикрашена червоним бантом: «З днем народження, дорогий, я знаю, як ти про це мріяв!»
Виявилося, Назар дійсно мріяв про посудомийну машину. Хотів полегшити життя не тільки дружині, а й собі, оскільки миття посуду вони ділили навпіл. Зрадів, заусміхався, почав обіймати всіх, дякувати, голосити, що подарунок дорогий. А мій чоловік подумав, що навіть за умови, що дружина його друга теж вклала гроші, отриманої суми було замало для подібного подарунка. Напевно, купу магазинів оббігла або в інтернеті замовила, яка молодець, подумав він.
Повернувшись за стіл і випивши за подарунок, Назар запропонував:
– Хлопці, а давайте зараз прямо машинку поставимо, а? У мене вже все готово, і для зливу, і для подачі води відгалуження є. Я коли труби міняв, спеціально поставив, думав, рано чи пізно куплю посудомийку. Ви підете, я її відчую відразу. А дівчата нехай поки попліткують …
Сказано зроблено. Дівчата залишилися хихикати в кімнаті, а хлопці зайнялися підключенням. І тут з’ясувалася цікава деталь – шланг для зливу води брудний всередині, дверцята відкрили, а там бруд, подряпини на внутрішній поверхні, невеликі цятки, в одному місці навіть руді відмітини (іржа?). Чоловік сфотографував, поки Назар не бачив, щоб мені показати…
Чоловік каже, Назар на нас дивиться і питає:
– Хлопці, а ви в якому магазині машинку купували?
А нам і відповісти-то нічого, пом’ялися та й виклали, як є, що гроші зібрали, а подарунком дружина займалася. Назар зітхнув, кивнув, повернувся до установки. Настрій у всіх зіпсувався. Вони ще трохи посиділи й почали по домівках збиратися. Чоловік каже:
– Ось ми ніби як ні до чого, а неприємно вийшло. Ювілей у людини, свято – а йому подарунок з комісійного магазину. Знали б, що його дружина так зробить – самі б купували! Незручно перед Назаром…
Годині о десятій вечора один із запрошених скинув чоловікові переписку з дружиною Назара. Вона написала, що так, купила посудомийку з рук, тому що на нову грошей не вистачало. Ні, нічого іншого вона купувати не хотіла, оскільки чоловік мріяв саме про це. Ну і що, що не нова, все одно вона дорожче всіх ваших приставок, лиж і качалок! І потрібніше! Обом! У неї навіть гроші на таблетки та сіль залишилися. Відмити не встигла, не вистачило часу, завтра все почистить і буде норм!
Чоловік тільки бубонів щось невтішне собі під ніс. В результаті плюнув і вирішив, нехай Назар з дружиною сам розбирається, але тільки в наступний раз подарунок вони з хлопцями обиратимуть самі. Від гріха подалі.