Після того, як бабуся віддала нам свою квартиру, від мене пішов чоловік

Я одружена вже понад 6 років. Мій коханий Сергій чудова людина, але характер у нього зовсім непростий, через що часом, як зараз, виникають проблеми.

За знаком зодіаку мій чоловік Овен. Надзвичайно впертий і запальний. За роки, проведені поруч із чоловіком, я навчилася обходити гострі кути і знаходити компроміси. Але з іншими людьми, на жаль, Сергій часто вступає у конфлікти.

Після весілля ми винайняли квартиру, але мріяли про власне житло. Обидвоє працюємо, тому відкладали одну із зарплат, а жили на другу. Але зненацька ситуація змінилася.

Колишній начальник чоловіка пішов на пенсію, а з новим керівником у чоловіка розпочався гострий конфлікт. Вкотре після висловлених йому претензій Сергій розлютився. Висловив усе, що думає про шефа, і одразу написав заяву про звільнення.

Мій чоловік чудовий фахівець, зарплата у нього була дуже гарна. Були певні, що нова робота з’явиться швидко. Сергій почав ходити на співбесіди.

Спочатку потенційні роботодавці з радістю погоджувалися взяти його на роботу, але за кілька днів передзвонювали і казали, що він їм не підходить. Мабуть, дзвонили на колишнє робоче місце та чули невтішну характеристику характеру чоловіка.

Поступово жити тільки на мою зарплату ставало дедалі складніше. Відкладати гроші вже не виходило. До того ж, коли я нагадувала чоловікові про необхідність заощаджувати, він сердився. Мовляв, подумаєш, тимчасові труднощі!

Звичайно, я розуміла, що чоловік переживає через те, що не може знайти роботу, і всіляко намагалася його підтримати та підбадьорити. Але виплачувати більшу частину моєї зарплати за орендоване житло і вдвох жити на суму, що залишилася, ніяк не виходило, тому відкладені нами гроші стрімко танули.

На ювілеї мами, коли ми обговорювали ситуацію, що склалася в моїй сім’ї, бабуся несподівано для всіх запропонувала чудовий вихід. Вона сказала, що із віком їй стало складно бути одній. Тому вона погоджується на пропозицію моїх батьків жити з ними. А свою троячку дарує нам!

То був чудовий подарунок! Віддавши нам найдорожче, що вона мала, моя улюблена бабуся одним махом вирішила наші проблеми і з житлом, і з фінансами.

Втім, від початку чоловікові бабусина ідея не дуже сподобалася. Він сказав, що ми і без чужих широких жестів чудово впоралися б. А майже через півроку пошуків Сергій нарешті влаштувався на роботу.

Здавалося б, живи та радуйся. Але чомусь, переїхавши, ми з чоловіком дедалі частіше стали сваритися через наше житло. Спершу його не влаштовував район. Мовляв, надто далеко від роботи доводиться вставати дуже рано. Потім гамірні сусіди. А потім претензії почали сипатися як із рогу достатку.

Перший поверх! Будинок старий! Немає місця біля під’їзду, щоби припаркуватися!

Дуже втомилася, приходячи додому, вислуховувати постійні докори. Зрештою, прийшовши з роботи, так хочеться провести вечір у тиші та спокої! Тому у відповідь на невдоволення чоловіка почала відповідати різко. Конфлікти спалахували дедалі частіше.

Загалом жили ми наче на пороховій бочці. А великий вибух стався минулої п’ятниці.

День не задався з самого ранку. Запізнилася на роботу, промокла під дощем, ще й продавщиця нахамила в магазині. Засмучена, мокра та втомлена зайшла додому.

Незабаром прийшов злий чоловік і з порога почав репетувати:

– Ось уже подарувала нам твоя стара! Мало того, що живемо у якійсь халупі, ще й сусіди-маргінали цвяхи на дорозі розкидали! Промок до нитки, доки запаску ставив!

Може, іншого дня я могла б поспівчувати чоловікові. Але зараз була сама на взводі. Та й улюблену бабусю він образив дарма.

У відповідь теж гаркнула:

– Ти поводишся як невдячна свиня! Якби не моя бабуся, продовжували б винаймати розкішну квартиру в центрі, а на своє житло назбирали б у кращому випадку до пенсії!

Чоловік здійнявся:

– Я чудовий професіонал і заробляю набагато більше за більшість наших знайомих! Невже я не заслужив на можливість жити так, як хочу?

Напевно, не варто було цього казати, але мене вже понесло. Тому я єхидно поцікавилася:

– Може, заради комфорту ти навіть готовий стриматись і не хамити керівництву? Ну, щоб знову півроку я не працювала на знос, поки ти сидиш удома?

Тоді мені здавалося справедливим нагадати, що якби не вибуховий характер чоловіка, наша сім’я не пройшла б через стільки труднощів. Вперше за спільне життя я натиснула на найболючіше місце Сергія.

Чоловік, збліднувши, зібрав свої речі в чемодан і пішов. Навіть не накричав, що з огляду на його характер дивно. Мабуть, надто сильно я його зачепила.

Сергій не дзвонить мені вже кілька днів. І на мої дзвінки не відповідає. Люблю його дуже. Вже сто разів пошкодувала про слова, сказані в гніві. Дуже сподіваюся, що ми таки помиримося.