Після народження дитини невістка переїхала до своєї мами. Повертатися не поспішає, хоча дитині вже другий рік іде

Чує моє серце, що скоро на сина чекає розлучення. І звинувачувати його, якщо він ухвалить таке рішення, я не стану. Не тому, що це мій син, а я свекруха, яка ненавидить невістку, ні. Просто Єва сама зробила все, щоб до цього розлучення довести.

Вона одразу після пологового будинку виявила бажання поїхати до своєї мами, як озвучувалося, тимчасово. Пояснювала, що їй потрібна допомога та підтримка, а мама впоратися з цим на ура. Син погодився, перевіз її речі. Але внучці йде другий рік, а невістка все так і не збирається їхати від мами.

Єва та Валерій одружилися три роки тому. Мені вибір сина припав до душі. Було з першого погляду зрозуміло, що у невістки і в голові порядок, і мого сина любить, а що ще треба? Та й парою вони були на диво красивою.

Жити молоді одразу стали окремо. У сина від батька залишилася квартира, куди він привів молоду дружину. Мені доводилося бувати у них у гостях, і я все натішитися не могла. Єва – чудова господиня, навела затишок, красу, вдома завжди чистенько, сама охайна, за чоловіком теж стежить. Ще й готує чудово.

Я це розповідаю для того, щоб було зрозуміло – я вибором сина була задоволена до вух. Мені невістка дуже подобалася. Із дружиною синові пощастило, а ось із тещею ні. Мама Єви завжди була чимось незадоволена. То їй квартира маленька, то зять їй непривітно відповів, то ще щось таке безглузде.

Добре, що Єва до слів мами ставилася спокійно. Чоловіку скандали не влаштовувала. Мамині слова взагалі ніби пропускала повз вуха. Але так було до певного часу.

Все в них було чудово. Обидвоє працювали, квартира є, підтримка є, тому й із народженням дитини вони вирішили не затягувати. Я їх із цим рішенням хоч і не поспішала, але дуже підтримувала. Зараз у молодих є мода мало не в сорок років народжувати, а мені хотілося бути ще в силах, щоб онуків понянчити.

Тому звістка про вагітність Єви була сприйнята всіма радісно. Син мало не танцював, коли мені про це розповідав.

Характер Єви почав змінюватися ще під час вагітності. Вона стала примхливою, недовірливою, плаксивою і уразливою. Могла навіть грубити, але я на неї не ображалася. Розуміла, що там і гормони грають, і нерви пустують.

Ще й її матуся постійно олії у вогонь підливала. Ця жінка здогадалася навіщось розповідати своїй дочці, як онука двоюрідної племінниці бабки її знайомої втратила дитину через якусь дурість. Що в людини за паштет у голові, я не знаю.

Валері, звичайно, діставалося більше за всіх, але він мужньо терпів і зносив усі капризи та чудасії дружини, яких у неї за вагітність було чимало. Родів невістки я чекала сильніше, ніж колись своїх.

Ось нарешті відбулася ця радісна подія, народилася чудова здорова дівчинка. Єва казала, що пологи пройшли легко. Ми чекали, коли їх випишуть додому.

Перед випискою Єва заявила, що хоче пожити спочатку з мамою, тому що їй потрібна її підтримка і допомога, самій наодинці з немовлям їй поки що страшно залишатися, раптом вона щось зробить не так. А мати і заспокоїть, і навчить, і підтримає.

Валерій перевіз до тещі необхідні речі і з пологового будинку невістка поїхала до своєї мами. Син мотався до дружини та дитини щодня, поки їй не дали від воріт поворот.

Теща заявила, що син спочатку бацили в офісі та громадському транспорті збирає, а потім до немовляти лізе, що дуже небезпечно, особливо в наші часи. Єва попросила чоловіка не злитися і дати дитині час трохи зміцніти. Син знову погодився.

Я тоді ще сказала, що все це дурість. Не знаю, як там Єва, а ось її мама і магазинами нишпориться, і лікарнями, і в громадському транспорті прекрасно їздить. І щось не живе окремо від немовляти. Але син із дружиною лаятись не захотів. я теж не полізла в це на все.

Через півтора місяці було вирішено все-таки підпускати батька до дитини, навіть мене кілька разів покликали, чому я дуже здивувалася. Але назад переїжджати Єва не поспішала.

Син дружину не квапив. Сказав, що кілька разів вони на цю тему лаялися, більше йому не хочеться. Вирішив, що зачекає, коли дружина сама дозріє. Я висловила думку, що ніколи, бо їй так зручно.

Чоловік приїжджає в гості, привозить гроші та подарунки, а вона займається лише дитиною та собою. Чоловік вдома розбирається з усім сам, а у мами вдома всім керує мама, яка дочку не перевантажує. І сенс їй погіршувати своє становище?

Син мені тоді не повірив, попросив не пороти нісенітницю і взагалі не лізти в його особисте життя. Я так і зробила, лаятись із сином, якому і так було нелегко, я не хотіла.

Але мій прогноз виявився вірним – внучці вже другій рік, а Єва так і не поспішає збирати речі та возз’єднуватися з чоловіком. Мабуть, сина ця ситуація теж добряче дістала, тому він твердо вирішив поговорити з Євою ще раз. Судячи з його реакції, вони не домовились.

Син ходить злий, сам не дзвонить, на мої дзвінки відповідає неохоче. Я тему Єви не порушую, але чую, що справа пахне розлученням. Напевно, так і вірно. Це вже не сім’я.