Пішла від чоловіка до коханця, а він теж почав мені зраджувати

Ніколи не вірила про всі ці розмови, що людині бумерангом повертається все, що вона зробила. Але, схоже, саме це зі мною і сталося.

Я вийшла заміж рано, на другому курсі технікуму. За свого однокласника. Ми ще зі школи з ним зустрічалися, батьки наші товаришували. Загалом наш шлюб був очікуваний і всіма схвалений.

Батьки чоловіка віддали нам однокімнатну квартиру, що залишилася після бабусі. Вирішили так: ми вчимося, влаштовуємось на роботу, ремонтуємо це житло. А далі – по ситуації. Або діти та іпотека на житло більшої квадратури, або так у цій квартирі поки що й поживемо.

Все пішло потихеньку за нашим планом. Ми вчилися,  здавали сесії. Іноді весело гуляли з друзями, як і до весілля. Під час навчання батьки давали нам грошей на побут та одяг.

Закінчивши технікуми, влаштувалися працювати. Я – помічник бухгалтера, а чоловік вирішив спробувати себе у продажах. Влаштувався у фірму, що торгує електротоварами.

Фінансів спочатку було небагато, але перші гроші, звісно, ​​нас, учорашніх студентів, надихнули. Ми вирішили швидше робити ремонт у квартирі. Купили недорогі шпалери, лінолеум, плінтус.

Спробували обклеїти одну кімнату, але в нас нічого не вийшло. Чи то клей не такий, чи навички немає. Кинули цю справу і вирішили, що трохи відкладемо грошей і наведемо майстра, який нам все відремонтує.

Тим більше нічого глобального ми не задумали. Просто хотіли трохи освіжити квартиру.

Через три місяці ми вже могли собі дозволити зробити ремонти. Знайомі порадили свого рукастого друга. Руслан прийшов, все оглянув, бадьоро повідомив:

– Це я миттю зроблю! Тут роботи – всього нічого!

Він нас дуже заспокоїв. Ми одразу повеселішали. Вирішили так: мій молодий чоловік працюватиме, а попрошу собі кілька днів вихідних, щоб допомагати Руслану та контролювати його роботу.

У призначений день прийшов ремонтник вчасно. Ми ще раз оглянули фронт робіт, склали список того, що треба докупити. Потім разом об’їхали магазини, що спеціалізуються на товарах для ремонту. Придбали все потрібне.

Поки закуповувалися, я подумки зазначила, що Руслан дуже господарська і практична людина. Ось зовсім не схожий на мого чоловіка, хоча старший за нас всього на два роки.

Потім я за ним спостерігала під час ремонту. Він усе дуже вправно робив. Я намагалася допомогти йому, але він тільки засміявся і сказав:

– Ну, ні, я не хочу, щоб така красива дівчина бруднялася. Від кави не відмовився б, а іншої допомоги не хочу.

Я дуже зніяковіла від цих слів. Каву зробила. Ми разом попили, побалакали. Руслан говорив мені компліменти, всіляко смішив.

Через три дні разом ремонту я зрозуміла, що закохана в нього по вуха. І найголовніше, дуже чітко відчула, що це взаємно.

Не ходитиму навколо, скажу прямо. Чоловіка я зрадила.

Не можу сказати, що переживала з цього приводу, бо зрозуміла, що з чоловіком більше жити не зможу.

За тиждень ремонт закінчився. Чоловік хотів відсвяткувати це. Запросив мене до суші-бару. А я прямо йому сказала, що більше не люблю його і хочу розлучитися.

Звісно, ​​він мав страшний шок. Ніяк він не сподівався, що я таке можу придумати. Ми скандалили весь вечір, доки я збирала речі.

До ночі я зателефонувала батькам та з речами поїхала до них. Ті теж дуже здивувалися, що я вирішила піти від чоловіка. Начебто так все добре було, на їхню думку. Намагалися мене переконувати, вмовляти повернутись до чоловіка, але я сказала, що розлюбила його.

А вранці зателефонувала Руслану та сказала, що хочу бути з ним.

Розумію, що страшенно ризикувала, але Руслан дуже зрадів. Того ж дня він забрав мене з речами до себе.

Батьки мої такого повороту взагалі не оцінили. Мама так взагалі дуже лаялася. Але я сказала твердо, що хочу жити саме з цією людиною.

З чоловіком мене розвели швидко, тому що ні дітей, ні спільно нажитого майна ми не мали.

Я вже почала чекати, коли Руслан мені зробить пропозицію. Але він пішов ремонтувати квартиру одній жінці. Мовляв, грошей заробити.

А через якийсь час, коли Руслан був у ванній, йому надійшло повідомлення. Я не хотіла читати, але повідомлення частково висвітлилося на екрані. Там були ласкаві слова та пропозиція зустрітися увечері.

Я одразу зрозуміла, що це саме та жінка.

Принесла Руслану телефон та все йому висловила. Реакція його виявилася несподіваною. Він сказав, що я сама добра: зрадила чоловіка. І тому не мені його засуджувати та вчити життю.

Потім він заявив, що ні для кого не має наміру змінювати свої звички. Стосунки стосунками, але він хоче мати певну свободу. Тобто спати з усіма, з ким вирішить.

Мені таке, звісно, ​​не підходить! Я хотіла нормальні стосунки. Що тепер робити – не знаю. Руслан мене не жене, але як жити з ним далі?

І піти дуже соромно, бо всі одразу дізнаються, що я не вжилася ні з чоловіком, ні з коханцем.