Піаніст, який був чудовим музикантом, але не мав можливості себе реалізувати
З Володимиром сталася ситуація, яка викликала у нього цілий спектр емоцій.
Він працював в грузинському ресторані. По вихідним у них співала дівчина. Заклад працював до 23.00. І ось сталась ситуація.
Заходить чоловік, охайний, в пальто і з порога каже:
– Хочу у вас грати!
Далі Володимир намагаюся йому акуратно пояснити, що піаніно не формат закладу, і що у них раніше тільки співачка співала у вихідні. Та й взагалі все заборонено.
Але, він його начебто не чув. Стверджував, що ось ви мене зараз послухаєте і все зрозумієте.
– Піаніно є?
– Є. Правда, старе ..
Володимир йому показую цей інструмент, який стояв у закладі нікому не потрібний вже багато років. Він сідає і починає грати.
І, як же це було красиво
Причому, він грав несамовито, з нотками відчаю, але це було чудово.
Володимир пообіцяв, що дізнається у знайомих, може потрібен кому піаніст.
Він написав свої контакти, розповів, що закінчив консерваторію. Але найголовніше, каже, що працює за 100 гривень за годину.
Чудовий музикант, але заручник ситуації…