Піаніст, який був чудовим музикантом, але не мав можливості себе реалізувати

З Володимиром сталася ситуація, яка викликала у нього цілий спектр емоцій.

Він працював в грузинському ресторані. По вихідним у них співала дівчина. Заклад працював  до 23.00. І ось сталась ситуація.

Заходить чоловік, охайний, в пальто і з порога каже:

– Хочу у вас грати!

Далі Володимир намагаюся йому акуратно пояснити, що піаніно не формат закладу, і що у них раніше тільки співачка співала у вихідні. Та й взагалі все заборонено.

Але, він його начебто не чув. Стверджував, що ось ви мене зараз послухаєте і все зрозумієте.

– Піаніно є?

– Є. Правда, старе ..

Володимир йому показую цей інструмент, який стояв у закладі нікому не потрібний вже багато років. Він сідає і починає грати.

І, як же це було красиво

Причому, він грав несамовито, з нотками відчаю, але це було чудово.

Володимир пообіцяв, що дізнається у знайомих, може потрібен кому піаніст.

Він написав свої контакти, розповів, що закінчив консерваторію. Але найголовніше, каже, що працює за 100 гривень за годину.

Чудовий музикант, але заручник ситуації…